Атрибути держави є її ідентифікаційними національними символами, пов’язаними з розвитком титульної нації та її роллю у становленні державності на певній території.
    Національні символи – це не випадкові знаки і барви, оскільки несуть в собі певний комплекс народних уявлень і позасвідомих уподобань, невід’ємних від розвитку тієї цивілізації, до якої належить та чи інша етнічна спільність. Вони постають внаслідок історичного та культурного розвитку народу і тісно пов`язані з його духовністю, прагненням до єднання, готовністю до здійснення своїх національних завдань та забезпечення національних інтересів.
    Із виникненням держави національні символи стають державними символами. У сучасному конституційному праві під державними символами розуміють закріплені в законодавстві офіційні знаки (зображення, предмети) чи звукові вираження, які в лаконічній формі виражають одну або кілька ідей політичного характеру і символізують суверенітет держави.  
    Невід’ємними державними символами є Прапор, Герб i Гімн.
    Українська державна символіка відображає традиційну українську символіку, що формувалася протягом тисячоліть і належить до найбагатших та найзмістовніших символічних систем людства.
 

    Витяг з Конституції України

    Стаття 20. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
    Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
    Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
    Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).
    Державний Гімн України – національний гімн на музику М.Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної  Ради України.
    Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.