23 жовтня 2008 року
 
 

     Європейський Парламент,
 

     - беручи до уваги Угоду про створення Європейського Союзу;
 

     - беручи до  уваги  Європейську  Конвенцію  про  захист  прав
людини і основоположних свобод ( 995_004 );
 

     - беручи  до  уваги  Конвенцію  ООН  про  запобігання злочину
геноциду та покарання за нього ( 995_155 );
 

     - беручи  до  уваги  Спільну  Заяву,   оприлюднену   в   ході
58-ї Пленарної  Сесії  Генеральної  Асамблеї ООН щодо 70-х роковин
Голодомору в Україні,  підтриману 63-ма державами,  включаючи  (на
той час) 25 країн - членів Європейського Союзу;
 

     - беручи  до  уваги  Закон  України  "Про Голодомор в Україні
1932-33 років" ( 376-16 ), прийнятий 28-го листопада 2006 року;
 

     - беручи до уваги заяву Президента  Європейського  Парламенту
від 21   листопада   2006   року,  який  започаткував  відзначення
75-х роковин Голодомору в Україні;
 

     - беручи до уваги Заключне Рішення та  Рекомендації  десятого
засідання  Комітету  з  парламентської  співпраці  Україна  -  ЄС,
ухвалені 27 лютого 2008 р.;
 

     - беручи до уваги Правило 103(4) Правил процедури,
 

     А. враховуючи те, що дотримання прав людини та основоположних
свобод є основним принципом ЄС,
 

     Б. враховуючи  те,  що  Конвенція ООН про запобігання злочину
геноциду та покарання за нього ( 995_155 )  вважає  злочином  дії,
вчинені  з  наміром знищити,  повністю або частково,  національну,
етнічну, расову чи релігійну групу; фізичне знищення членів групи;
завдання  серйозних  фізичних чи ментальних ушкоджень членам такої
групи;  навмисне створення групі умов життя, розрахованих на повне
або  часткове фізичне знищення;  вживання заходів,  спрямованих на
перешкоджання народжуваності  в  межах  групи;  а  також  насильне
переміщення дітей з однієї групи до іншої,
 

     В. враховуючи те,  що Голодомор 1932-1933 рр., який спричинив
загибель мільйонів українців,  був цинічно та жорстоко спланований
сталінським   режимом   з   метою   насильницького   запровадження
Радянським Союзом політики колективізації сільського  господарства
проти волі сільського населення України,
 

     Г. враховуючи те,  що нагадування про злочини проти людства у
європейській історії повинно запобігати вчиненню подібних злочинів
у майбутньому,
 

     Д. підкреслюючи,  що  європейська  інтеграція  ґрунтується на
готовності визнати трагічну історію 20-го  століття,  а  також  що
примирення  з  непростою  історією  не  означає в будь-якому сенсі
колективної провини,  а навпаки,  створює стабільний фундамент для
розбудови   спільного  європейського  майбутнього,  основаного  на
загальних цінностях та спільному і незалежному майбутньому,
 

     1. Робить таку заяву на адресу українського народу та зокрема
тих, хто вижив під час Голодомору, сімей та родичів жертв:
 

     а) визнає  Голодомор  (штучний  голод 1932-33 років) жахливим
злочином проти народу України та усього людства;
 

     б) рішуче засуджує  ці  дії,  спрямовані  проти  українського
селянства,  які  характеризувалися  масовим знищенням і порушенням
прав та свобод людини;
 

     в) висловлює співчуття українському народові, який постраждав
від цієї трагедії, та вшановує тих, хто загинув внаслідок штучного
голоду 1932-1933 років;
 

     г) закликає країни,  які виникли  після  розпаду  Радянського
Союзу,  відкрити  свої  архіви для всебічного вивчення,  з тим щоб
повноцінно розкрити та дослідити причини та наслідки трагедії;
 

     2. Доручає Президентові  направити  згадану  резолюцію  Раді,
Комісії,  Уряду  та  Парламенту України,  Генеральному Секретареві
ОБСЄ та Генеральному Секретареві Ради Європи.