Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Шевченко Тарас Григорович

Шевченко Тарас Григорович (25. 02 (09.03). 1814, с. Моринці Звенигородського повіту Київської губ. (нині Звенигородського району Черкаської обл.) – 26. 02 (10.03). 1861, м.Санкт-Петербург, Російська імперія (нині Російська Федерація) – український культурний та громадсько-політичний діяч, мислитель, гуманіст, поет, художник, вчений, ідеолог соціального та національного визволення, Кобзар українського народу, один із провідних творців історичної пам’яті та національної ідентичності українського народу, знакова постать національної пам’яті, національний символ України.

Захоплення історією, віковими традиціями та козацьким бунтівним духом черкаської землі під впливом родинних переказів про славні часи Богдана Хмельницького, Гетьманщини та Коліївщини, сформували світогляд Тараса Шевченка та визначили всю його подальшу діяльність як митця, культурного та громадського діяча, вченого та ідеолога соціального та національного визволення українського народу.   

Похований на Смоленському православному кладовищі СПб. Проте, на виконання передсмертної волі Шевченка, за ініціативи діячів української громади СПб. його прах перенесено до Канева, де перепоховано 22 травня 1861 р. на Чернечій горі. Могила його стала місце постійного паломництва українців, а Чернеча гора отримала другу назву Тарасової. 1925 р. вона стала частиною теперішнього Шевченківського національного заповідника. 1939 р. тут відкрито пам’ятник Тарасу Шевченку роботи скульптора М. Манізера, а згодом збудовано літературно-меморіальний музей, фонди якого нараховують 17 тис. оригінальних експонатів.

         Творчість Тараса Шевченка увійшла до скарбниці світової культури, його твори перекладені більшістю мов світу.

Іменем Тараса Шевченка названі вулиці, площі та населені пункти, його ім’я носять Київський національний та Луганський національний університети,  Наукове товариство (Нью-Йорк, США), Всеукраїнське товариство «Просвіта», Інститут літератури НАН України, Чернігівський педагогічний університет, Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут, Придністровський державний університет (Придністровська Молдавська Республіка), Національна опера України та центральний бульвар м. Києва, Тернопільський академічний обласний драматичний театр, Дніпропетровський музичний драматичний театр, Театр драми й музичної комедії у Кривому Розі, Черкаський та Чернігівський драматичні театри, а також школи, гімназії, бібліотеки, кінотеатри тощо.

Крім згаданого Шевченківського національного заповідника у Каневі, 1941 р. у Києві відкрито Центральний державний музей Тараса Шевченка, який у березні 2001 р. отримав статус Національного. Національний музей Тараса Шевченка має дві філії: Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка та Меморіальний будинок «Хата на Пріорці».  Музеї Тараса Шевченка відкрито також  в Черкасах, с. Моринці, с. Шевченкове та с. Будище Черкаської обл., Російській Федерації (в СПб., Орську та Оренбурзі), Казахстані (у Форті Шевченка) та Канаді (Торонто).

Найвищою і найпрестижнішою в Україні творчою відзнакою за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва є Національна премія України імені Тараса Шевченка (присуджується щорічно). ЇЇ засновано (спочатку мала назву Республіканської премії імені Т.Г. Шевченка) в травні 1961 р. у столітню річницю перепоховання праху поета в Каневі. 1969 р. отримала назву Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка, від 1999 р. – Національна премія України імені Тараса Шевченка. З 2000 р. є державною нагородою.

Образ Тараса Шевченка відтворено в низці художніх кінострічок, про нього знято чимало документальних та науково-популярних фільмів.

            В Україні та за кордоном на вшанування пам’яті Тараса Шевченка встановлено значну кількість меморіальних дощок, барельєфів, обелісків та безпрецедентно велику як для поета кількість пам’ятників та монументів, зокрема, величні пам’ятники у Харкові та Києві, а також пам’ятники у Дніпропетровську, Донецьку, Львові та інших містах України, в Російській Федерації, Грузії, Білорусі, Молдові, Казахстані, Узбекистані, Туркменії, Литві, Польщі, Чехії, Угорщині, Румунії, Італії, Франції, США, Канаді, Бразилії, Парагваї, Австралії. Лише протягом 2011 р., в рік вшанування 150-ї річниці перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі, відкрито 3 пам’ятники поету: в Оттаві (Канада), Вільнюсі (Литва) та Підгориці (Чорногорія). Географія розміщення та історії зведення пам’ятників Тарасу Шевченку є дуже цікавим предметом для дослідження.

 

 

Твори:

Шевченко Т.Г. Кобзарь. – СПб., тип. Е. Фишера, 1840.

Шевченко Т. Кобзарь. – Прага, 1876.

Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: В10 т. / Т.Г. Шевченко. – К.: Вид-во АН УРСР, 1939-1964.

Шевченко Т.Г. Твори: В 5 т. / Т.Г. Шевченко. – К.: Дніпро, 1984-1985.

Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: М.Г. Жулинський (голова) та ін. – К.: Наукова думка, 2001-2003 (Т. 1-6).

Шевченко Т.Г. Живопис. Графіка: Альбом / Т.Г. Шевченко. – К.: Мистецтво, 1986. – 176 с.: іл..

 

Література:

Воспоминания о Тарасе Шевченко. – К.: Днипро, 1988. – 606 с.

Всенародна шана. Відзначення сторіччя з дня смерті  та 150- річчя з дня народження Т.Г. Шевченка: Збірник документів і матеріалів. — К.: Наукова думка, 1967. – 511 с.: ил.

Грабович Г. Шевченко як міфотворець: Семантика символів у творчості поета / Г. Грабович. – К.: Радянський письменник, 1991. – 212 с.

Грабович Г. Шевченко, якого не знаємо: (З проблематики символічної автобіографії та сучасної рецепції поета). - К.: Критика, 2000. – 317 с.

Дзюба І. М. Тарас Шевченко / І.М. Дзюба. – К.: ВД "Альтернативи", 2005. – 704 с.

Забужко О. Шевченків міф України: Спроба філософського аналізу / О. Забужко. – К.: Абрис, 1997. – 144 с.

Сверстюк Є. Шевченко і час / Є. Сверстюк . – К.; Париж: Воскресіння, 1996. – 157 с.

Смерть и похороны Т.Г. Шевченко.: Документы и материалы. – К.: Изд-во Акад. наук УССР, 1961. – 168 с.: ил.

Тарас Шевченко: Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях. – К.: Рад. школа, 1991. – 334 с.

Т.Г. Шевченко в воспоминаниях современников / Под. общ. ред.: С.Н. Голубова и др. – М.: Гос. изд-во худ. лит., 1962. – 511 с.: ил.

 

Інтернет-ресурси:

http://kobzar.info/memories/museums/kanev/

http://www.shevchenkomuseum.com.ua/

http://www.shevchcycl.kiev.ua/

http://poetyka.uazone.net/kobzar/
http://www.shevchenko.org/

http://www.infoukes.com/shevchenkomuseum/

http://homes.chass.utoronto.ca/~tarn/courses/429-sp.html

http://history.opck.org/lichnosti/literatory-pisateli-poety-perevodchiki/181-shevchenko-taras-grigorevich-18141861.html