1885-1939

Міністр закордонних справ Української народної республіки, голова делегації УНР на переговорах в Бресті Литовському.

Інженер за освітою, член Революційної української партії, а згодом – Української партії соціалістів-революціонерів.

Голова Генерального Секретаріату (Ради народних міністрів) УНР з 31 січня до 29 квітня 1918 р. і з 31 січня до 24 березня 1918 р. – міністр закордонних справ УНР.

Протягом 3-20 січня 1918 р. очолював делегацію УНР на переговорах з Центральними державами в Бресті Литовському, однак Брестський договір від 9 лютого 1918 р. був підписаний О. Севрюком.

Після гетьманського перевороту був заарештований і до 16 грудня 1918 року перебував у Лук'янівській в’язниці.

У 1919 р. — першій половині 1920 р. редагував друковані органи УПСР у Кам'янці-Подільському та Вінниці.

Залишився в УСРР, до 1931 року працював у відділі капітального будівництва Української Ради народного господарства. У 1931 р. був засуджений у справі Українського національного центру і помер у в’язниці. Реабілітований у 1989 р.