Український інститут національної пам’яті підготував ТОП-30 запитань та відповідей про доступ до інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років. Цю інформацію ми розмістили на нашому сайті в розділі «FAQ. Все, що ви хотіли дізнатися про доступ до архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

«Де зберігається інформація репресивних органів? Чи можна працювати з документами, які містять інформацію про агентів або мають позначки «секретно», «совершенно секретно» та «особой важности» радянських часів? Коли повноцінно запрацює Архів національної пам’яті? Саме з такими запитаннями звертаються громадяни до Інституту.  Заявники часто просять роз’яснити норми законодавства або підказати як діяти в певних ситуаціях у сфері доступу до архівів репресивних органів. У зручній формі питань-відповідей Інститут розповідає як на практиці скористатися відкритим доступом до архівів, описує ті права та можливості, які мають заявники та користувачі читальних залів», - пояснює співробітник Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик.

Запитання структуровані за чотирма темами:

• загальні питання доступу до архівної інформації репресивних органів;
• наявні обмеження щодо доступу;
• робота в архівах та право на копіювання архівної інформації;
• діяльність Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті.

Відповіді надані у зручному та доступному форматі, які з’являються лише при наведенні на будь-яке з 30 запитань. Розділ побудований таким чином, що запитання можна читати з будь-якого місця, вибираючи саме те, що цікавить конкретного читача.

В Україні, в порівнянні з усіма іншими європейськими країнами, діє найбільш ліберальне законодавство в сфері доступу до архівів комуністичних спецслужб і зберігається найбільша кількість відповідних документів. Всі охочі можуть отримати інформацію про своїх репресованих родичів або дослідити білі плями історії ХХ століття. Аби початківці і знавці могли в повній мірі краще орієнтуватися та скористатися всіма можливостями у сфері доступу до інформації репресивних органів Інститут підготував відповіді на найбільш типові, а також спірні ситуації, з якими доводиться стикатися під час роботи в архівах.

Переглянути відповіді на питання у сфері доступу до інформації репресивних органів можна за посиланням.

Також переглянути інфографіку щодо доступу до інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років можна за посиланням.

Довідково. 21 травня 2015 р. набув чинності Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті. Такий крок допоможе глибше дізнатися про минуле й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Сталий доступ до архівних матеріалів репресивних органів гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка вважає можливість об'єктивно вивчати власну історію невід'ємною ознакою демократії.

Після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів і таємної поліції та передали їх цивільним відомствам – аналогам Українського інституту національної пам’яті.