Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Новини

 

У листопаді 2016 року Київська міська рада за ініціативи громадськості вирішила перейменувати бульвар Івана Лепсе на бульвар Вацлава Гавела, колишнього Президента Чехословаччини та Чехії, а також всесвітньо відомого письменника, правозахисника та політика. В церемонії відкриття перейменоваго бульвару візьмуть участь міністри культури України та Чехії, Євген Нищук та Даніел Герман, голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, громадські активісти та представники дипломатичного корпусу. 

 

Інститут розвитку регіональної преси запрошує взяти участь у конференції, яка відбудеться 14 грудня у Секційному залі Національної Академії Наук України (вул. Володимирська 55, м. Київ) з 10:30 до 16-00. Захід проходить у рамках проекту «Сприяння прозорості влади: моніторинг відкритості  веб-сайтів центральних органів виконавчої влади, судів та місцевих органів влади України».

 

Презентація наукового дослідження співробітників Інституту національної пам'яті у Чернігівській області, істориків Сергія Бутка й Сергія Горобця відбулася 7 грудня на засіданні клубу «Краєзнавець» у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В.Г. Короленка.

 

Книга має назву «Хроніки війни більшовиків з українським народом. Голодомор 1932-1933 років на Чернігівщині: виконавці злочину».

 

 

9 грудня співробітники Українського інституту національної пам'яті провели для студентів І курсу спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» Київського національного університету культури і мистецтв лекцію про діяльність установи.

 

Фахівці розповіли студентам про освітні та популяризаційні програми Інституту: «Наш Крим», «Майдан: усна історія», «Українська друга світова» та інші проекти.

 

8 грудня у Києві пройшла науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму».

 

Захід, організований Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили», Українським інститутом національної пам’яті та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.

 

ТСН.ua зібрав на Волині свідчення очевидців кривавих подій українсько-польської війни, нащадків жертв протистояння й місцевих краєзнавців, які власними силами вивчали дані про українсько-польський конфлікт. Створювати проект допомагали: голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, представниця  Інституту на Волині Леся Бондарук та краєзнавець Ярослав Царук.

 

На в'їздах до деяких волинських сіл важко не помітити червоно-білі хрести. Вони – чи не єдине нагадування про криваве протистояння між поляками й українцями на цих землях у 1943-44 роках. Поляки ті події на офіційному рівні визнали "геноцидом", українці називають "Волинською трагедією".

 

7 грудня у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка пройшла конференція "Дороговкази свободи: значення політики національної пам'яті для демократії" за участі експертів з Чехії, Польщі та України.

 

Член Ради при Естонському інституті національної пам'яті  Томас Гійо  поділився досвідом щодо доступу до архівів КГБ, можливого співробітництва з комуністичними спецслужбами та переходу від комунізму до демократії в Естонії.

 

9 грудня співробітники Українського інституту національної пам'яті зустрінуться зі студентами І курсу спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» Київського національного університету культури і мистецтв.

 

Час: 9 грудня, 14.00-16.30

Місце: Український інститут національної пам'яті,

(вул. Липська, 16, м. Київ)

 

Вчора, 6 грудня, у Верховній Раді була презентована мультимедійна мандруюча виставка «ВІДВАЖНІ: наші Герої», присвячена 100-літтю Української Революції. Планується, що протягом 2017 року виставка відвідає всі регіони України.

 

До Вашої уваги фоторепортаж заходу.


ВР ухвалила постанову про звернення до демократичних держав світу щодо визнання Голодомору 1932 – 1933 років в Україні злочином геноциду українського народу.

 

За відповідну постанову проголосували  233 депутати. Авторами постанови є депутати Микола Княжицький, Ганна Гопко та Вікторія Сюмар.

 

Проект Постанови за посиланням. Документ підготовлений спільно з Українським інститутом національної пам'яті.