Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Новини

 

О 19.00 на Майдані Незалежності у Києві відбудеться мітинг солідарності з кримськими татарами. Чому солідарність є такою важливою і сьогодні – у статті Богдана Короленка "Росія знову депортує кримських татар".

На світлині виселена Емінешерфе. Фото надане Едіє Муслімовою.

 

 

Форум українських справ “Від декомунізації до деокупації” – це спільна ініціатива Центру національного відродження, громадської мережі “Вільні люди”, ГПО “Українська справа”, Науково-дослідного інституту українознавства та недержавного аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень”, що втілюється за сприяння Українського інституту національної пам’яті.

 

 

Акти вандалізму, як на могилах УПА у Пикуличах у Польщі, шкодять українсько-польському взаємопорозумінню.

Днями стало відомо про наругу над двома братськими могилами, в яких поховані останки 47-ми вояків Української повстанської армії, на Українському воєнному кладовищі у селі Пикуличах, Республіка Польща. До надмогильних плит невідомі прикріпили гранітні дошки з написами, що тут поховані “бандерівські бандити” й “кати”. Український інститут національної пам’яті наголошує, що такі інциденти є неприпустимими, вони шкодять як взаєморозумінню між українським та польським народами, так і взаємовідносинам між державами Україна та Республіка Польща.

 

 

Саме 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. Український інститут національної пам'яті публікує матеріали та архівні фото, присвячені цій темі.

Депортовані з Криму жителі сіл Отузи та Шелен, м. Красновишерськ, Молотовська область, 1948 р.

 

 

В Україні має бути завершено процес декомунізації, оскільки це є питанням української національної безпеки. Про це заявив президент Петро Порошенко  15 травня на церемонії вшанування пам’яті жертв політичних репресій у Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили". 

 

14 травня на Чернігівщині вшанували пам’ять жертв політичних репресій. Меморіальний захід традиційно проводиться під обласним центром біля пам’ятного знаку «Жертвам сталінських репресій 30-40-х – початку 50-х років ХХ століть». Саме там, на території Халявинської сільської ради Чернігівського району (20-й кілометр Гомельського шосе), у лісі знаходиться таємне поховання НКВД, до якого в 1937-1938 рр. чекісти ночами привозили трупи розстріляних в підвалах Управляння НКВД по Чернігівській області та у місцевій в’язниці.

 

12 травня Верховна Рада України проголосувала за 375 перейменувань. Нові назви у рамках декомунізації отримали 361 населений пункт та 14 районів. Всього станом на 12 травня 2016 року декомунізовано 688 адміністративно-територіальних одиниць. Залишилося перейменувати 299.

До 1944 року близько 80% назв місцевостей у Криму були кримськотатарські. Карта 1937-го

 

 

На околиці Києва у Биківнянському лісі знайшли свій останній спочинок письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук,  Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський та десятки тисяч інших жертв сталінського «Великого терору» 1937-1938 років.

 

 

Про участь жінок у підпіллі Другої світової війни розповіла кандидатка історичних наук, молодша наукова співробітниця Інституту українознавства ім. Крип'якевича НАН України Марта Гавришко під час ефіру на "Громадському радіо".

Марта Гавришко // «Громадське радіо»

 

 

Текст: Ігор Каретніков, Український інститут національної пам’яті