Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Новини

 

Щоб перевести публічний дискурс про ставлення українського націоналізму до євреїв з рівня політичних дебатів на рівень діалогу професійних істориків, у Києво-Моглилянській академії 20 травня відбулася дискусія "Український націоналізм та євреї 1920-1950-ті рр.". Організатори –Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, Києво-Могилянська академія та Українська асоціація юдаїки – сподіваються, що дискусія стане початком ширшої ініціативи українських дослідників із осмислення проблеми.

 

 

В Україні презентували збірник «Документи комуністичних спецслужб у Європі. Путівник мережею архівів». Мета його упорядників – допомогти з розумінням того, як свого часу відкривали архіви служб безпеки у Польщі, Німеччині, Чехії, Словаччині, Угорщині, Болгарії та Румунії. За словами авторів, наступне видання міститиме також розділ про український досвід.

 

 

Комсомольськ (спочатку як селище Комсомольське) був побудований на початку 1960-х років, разом зі спорудженням гірничо-збагачувального комбінату. Від 1972 р. має статус міста обласного підпорядкування. Назву майбутньому місту над Дніпром зініціювала, за принципом копіювання, московська газета «Комсомольская правда», яка розмістила заклик «Есть город Комсомольск-на-Амуре, будет город Комсомольск-на-Днепре!» 

Фото: poltava.today

 

 

Участь у презентації серії плакатів, що розповідають про українські військові традиції від часів Київської Русі до сьогодення, взяли ліцеїсти 1 курсу.

 

 

"Приїздив недавно якийсь адвокат-жид з Франції, щоб збирати матеріал на процес убийці Симона Петлюри, – записав у щоденнику 20 грудня 1926 року літературознавець академік Сергій Єфремов. – Матеріал, звичайно, мусить показати погромницьку діяльність замордованого. В Києві справили приїжджого до Інституту книгознавства: там, мовляв, усі газети – вибирайте. Він і повибирав. Переписано було так, що коли в статті були відомості про погроми денікінців, червоноармійців і українського війська ("петлюрівців"), то лишалось тільки про останніх.

 

 

«Историческая кино-фильма «П.К.П.» (Пилсудский купил Петлюру). Роль бандита Тютюнника исполняет сам герой Тютюнник», - рекламувала фільм-агітку «П.К.П.» - «Пілсудський купив Петлюру» одна з радянських газет. Картину знімали на Одеській кінофабриці ВУФКУ – тобіж Всеукраїнського фотокіноуправління з літа 1925 року, а вже 28 вересня наступного в Києві відбулася офіційна прем’єра. Колишня столиця Української Народної Республіки, ймовірно, для цієї місії була обрана не випадково. В очах радянської влади місто продовжувало залишатися «контрреволюційним». Значна частина мешканців, передусім інтелігенція, і далі її не сприймала.

 

 

Державний комітет телебачення і радіомовлення України проаналізував приведення логотипів та назв друкованих засобів масової інформації у відповідність до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки». Як повідомляється на сайті комітету, наразі декомунізації підлягають 137 друкованих ЗМІ. 

Фото: http://zmi.ck.ua/

 

 

Цього разу він проходив у містах Роздільна й Сарата Одеської області. Команда Українського інституту національної пам'яті спілкувалася з вчителями, музейниками, бібліотекарями і громадськими активістами про національну пам'ять, декомунізацію, архіви, музейні практики, відзначення пам’ятних дат у загальноосвітніх навчальних закладах. Форум зібрав близько півтисячі учасників.

Голова УІНП Володимир В'ятрович прочитав лекцію "Друга світова. Війна пам'ятей".