Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Новини

 

В Україні лише 2 населених пункти, що були перейменовані Верховною Радою в рамках декомунізації, звернулися до суду щодо оспорювання зміни назви. Про це в ефірі Громадського тб сказав Сергій Рябенко, юрист Інституту національної пам’яті.

 

Протягом 9-16 квітня десять представників урядових і громадських організацій України проходили стажування у Франції в рамках проекту міжнародної технічної допомоги «Навчальні програми професійного зростання» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

 

27–28 квітня у Києві пройшов Всеукраїнський науково-практичний семінар «Роль історичної освіти у творенні спільної національної ідентичності». Семінар організував Український інститут національної пам’яті, Міністерство освіти і науки України, історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Український інститут вивчення Голокосту «Ткума».

 

8 травня, у День пам’яті і примирення, військовослужбовці Чернігівського гарнізону відвідали виставку «Українська Друга світова» у Чернігові. Організатори заходу: Український інститут національної пам’яті і Чернігівський обласний військовий комісаріат.

 

Уродженка села Корощино на півночі Житомирщини. Льотчиця. 12 вересня 1941 року літак Катерини Зеленко був підбитий, а вона поранена в плече. Наказавши стрілкові стрибати, здійснила повітряний таран "Мессершмітта-109". Це був перший і єдиний за всю Другу світову війну повітряний таран, який здійснила жінка-льотчиця.

 

Марія Бабінчук (псевдо — "Ксеня", "Калина", у шлюбі — Вацеба), член ОУН, підпільниця, народилася 1924 р. у селі Старий Лисець Тисменицького району Станіславської (нині — Івано-Франківської області). Закінчила гімназію сестер-василіанок у Станіславі та медичні курси. Війна для Марії почалася 1 вересня 1939 р. Коли спалахнула німецько-радянська, Марії виповнилося сімнадцять. Тоді ж, 1941 р., вона вступила до ОУН, організувала юнацький осередок у рідному селі. Працюючи у станіславському шпиталі, діставала ліки для підпільників. У підпіллі опинилася 1944 р. 

 

 

 

У сонячний травневий день 1945 року 20-річна дівчина з Полтавщини уперше за декілька тижнів змогла самостійно вийти із бараку нацистського концтабору Берген-Бельзен. Вона б там так і померла від голоду і тифу, якби не британський армійський корпус, який 15 квітня увійшов на територію нацистського концтабору.

 

 

Експозицію, що розповідає про жіночі долі в часи війни без присмаку радянської пропаганди, відкрили перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, міністр культури Євген Нищук та голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович. Серія плакатів розташована у вікнах інформаційного агентства "Укрінформ", на вулиці Богдана Хмельницького 8/16. Виставка триватиме два тижні.

 

 
На час початку розстрілів у Бабиному Яру Гені Баташевій було 17 років. Усіх її рідних розстріляли, а вона, разом із іншою 14-річною єврейською дівчинкою Марією Пальті, переконала німців, що вони не єврейки.
 
 
 

 

У Бровахах на Черкащині, в центрі села, на пагорбі, стоїть пам’ятник Матері – простій селянській жінці у фартушку і хустині. «Спинись у задумі, поклади їй квіти, як шану матерям усього світу», – викарбувано на підніжжі. А біля монумента ростуть десять тополь і п’ять верб. Тополі – то її сини, а верби – дочки. Ця жінка – жителька Бровах Євдокія Данилівна Лисенко, яка народила одинадцять синів і п’ять дочок. У роки Голодомору помер її чоловік, тоді ж зник безвісти й старший син. Усіх десятьох синів провела мати на фронти Другої світової війни. Усі десять повернулися до рідного дому, поранені, хтось без ніг, хтось без рук, хтось з кулями під серцем, але живими.