Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Новини на тему

 

В історіографії польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни одним з найбільш дискусійних є питання про існування у 1943 році наказу про винищення польського населення на Волині. Тезу про його наявність відстоює ціла низка польських дослідників та політиків, і вона є наріжним каменем так званої «геноцидної концепції».

 

Про те, чи справді існував наказ УПА про винищення поляків на Волині у своїй статті, розповідає юрист, співробітник Українського інституту національної памʼяті Сергій Рябенко. Текст уперше був опублікований на сайті агенції galinfo.

 

 

10 міфів про УПА. Як було насправді? — спільний інформаційний проект Нового Времени, Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху та Видавництва КСД, мета якого — спростовувати міфи, що існують у колективній пам’яті щодо діяльності Української повстанської армії.

 

Жодного стосунку до з’єднань СС головний командир УПА Роман Шухевич не мав, а жодних відомостей про його нагородження будь-якими відзнаками Вермахту та Третього Райху немає.

 

На 12 стендах у фотографіях, документах, мапах та інфографіках представлено цілісну картину протистояння Організації українських націоналістів та Української повстанської армії з Третім Рейхом. Від арештів Степана Бандери і Ярослава Стецька німецькими спецслужбами в липні 1941 р. до звільнення останніх націоналістів – в’язнів нацистських концтаборів у травні 1945 р.

 

Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" запрошує 8 травня на лекцію Олесі Ісаюк "Бандерівці в Аушвіці: вижити і не зламатися".

 

 

До річниці завершення Другої світової війни в Європі киянам покажуть історію антинацистської боротьби українських повстанців. Виставку “УПА — відповідь нескореного народу” презентує Український інститут національної пам’яті.  

 

Час: 8 травня, 12:00

Місце: площа перед Національним музеєм історії України

(вулиця Володимирська, 2, Київ)

 

Упродовж трьох років у Польщі зруйновано або осквернено 15 українських пам’ятників. В Україні — 4 польських, і всі відновлені коштом української сторони. Натомість у Польщі — жоден.

 

В УПА воювали не тільки українці. Серед повстанців були кримські татари, німці, бельгійці, голландці, вірмени, узбеки, грузини... Як вони туди потрапили? Як вони почували себе у новій для них ролі? І яку роль відіграли вони самі?

 

70 років тому польський комуністичний режим вдався до жахливого злочину, який увійшов в історію як акція «Вісла». З власних домівок виселені близько 150 тисяч українців, яких розселили далеко від дому, щоб вони асимілювались і зникли як національна спільнота. На жаль, 70-ті роковини трагедії минають не під знаком примирення та історичного діалогу, а стають черговим приводом для нищення слідів проживання нашого народу на теренах південно-східної Польщі.

26 квітня на кладовищі села Грушовичі Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства групою невідомих осіб було знищено братську могилу вояків УПА і вчинено наругу над Державним Гербом України – тризубом.

 

 

Відомий журналіст та історик, головний редактор сайту «Історична правда» Вахтанг Кіпіані 5-6 квітня презентував у п’яти містах Волині книжки «ОУН і УПА. «Зродились ми великої години…» та «Українська Канадіана». Ініціатором зустрічей був Український інститут національної пам’яті, сприяння в їх організації надав Фонд Ігоря Гузя «Прибужжя».

 

 

10 міфів про УПА. Як було насправді? — спільний інформаційний проект Нового Времени, Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху та Видавництва КСД, мета якого — спростовувати міфи, що існують у колективній пам’яті щодо діяльності Української повстанської армії.

 

Нахтіґаль та Роланд не входили до структури СС, їхні вояки не мали есесівських звань і виконували допоміжні функції, а Галичина використовувалася передусім як бойова частина. Чому ж їх звуть каральними?