Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Новини декомунізації

 

14 грудня минулого року Вищий адміністративний суд України розглянув справу за позовом Дмитра Незвіського до Верховної Ради.

 

Позивач просив визнати незаконною Постанову Верховної Ради від 12 травня 2016 р. № 1352-VIII "Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя" в частині перейменування міста Красноперекопськ на місто Яни Капу.

 

Запорізька місцева прокуратура № 2 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочала кримінальне провадження через невиконання вимог декомунізації.

 

Прес-служба прокуратури Запорізької області повідомляє, що міська рада досі не перейменувала озеро та острів Леніна, які знаходяться біля ДніпроГЕС.

 

З понад 50 тисяч перейменованих у рамках декомунізації вулиць, площ та інших об'єктів топоніміки лише 34 назвали на честь Степана Бандери (у Закарпатській, Полтавській, Сумській областях та місті Києві по 1; у Київській області - 2; в Івано-Франківській та Миколаївській по 3, в Хмельницькій - 4, в Черкаській - 8 і в Чернівецькій – 10).

 

Голова Інституту національної пам'яті Володимир  В'ятрович  зазначає, що за час декомунізації було демонтовано 1320 пам'ятників "вождю пролетаріату" і встановлено 4 пам'ятники провіднику ОУН (усі на Західній Україні і всі без участі органів державної влади, зусиллями громадськості і місцевого самоврядування).

 

Люди обрали нові назви для 51493 вулиць та 987 міст і сіл, демонтовано 1320 “ленінів” та ще 1069 тоталітарних ідолів — Інститут національної пам’яті підбив підсумки реформи декомунізації у 2016 році.

 

Український інститут національної пам’яті оприлюднив результати реформи декомунізації станом на грудень 2016 року.

 

 

20 грудня Волинський окружний адміністративний суд розглянув позовну заяву Андрія Лавренчука до Волинської обласної адміністрації про скасування розпорядження голови Волинської обласної адміністрації № 216 від 17.05.2016 року «Про перейменування об’єктів топоніміки в області».

 

У ході відкритого судового засідання адвокат Наталя Шептицька вимагала повернути колишню назву декомунізованої вулиці Вересневої, оскільки позивач назву вулиці Вереснева у селі Гірка Полонка Луцького району асоціює з першим місяцем осені.

 

Відповідна ухвала Конституційного Суду України прийнята 12 жовтня 2016 року (дивіться за лінком). Колегія суддів відмовила "у відкритті конституційного провадження у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України про переймування міста Дніпропетровська Дніпропетровської області".

 

 

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» символікою комуністичного тоталітарного режиму є, в тому числі, зображення, написи, присвячені особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів, а також зображення гасел комуністичної партії та цитат вищезазначених осіб.

 

Про це повідомляє Комітет із питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України.

 

 

Житомирський окружний адміністративний суд відмовився скасувати розпорядження голови Житомирської ОДА про перейменування об’єктів топоніміки та демонтаж комуністичних пам’ятників у Житомирській області. Повний текст постанови за посиланням.

 

До суду звертався Виконавчий комітет Коростенської міської ради, який вважав здійснене головою ОДА перейменування об’єктів топоніміки протиправним та вимагав скасувати розпорядження у частині, яка стосується міста Коростень.

 

До 75 роковин трагедії

 

Відкриття:

15 вересня о 17.00

Музейно-виставковий центр «Музей історії міста Києва»

(вул. Б. Хмельницького, 7, 3 поверх)