Із переліку назв символів, організацій, подій та явищ комуністичного тоталітарного режиму, на честь яких названі населені пункти, об’єкти топоніміки у населених пунктах (вулиці, провулки, площі тощо), юридичні особи, друковані засоби масової інформації, товарні знаки і послуги, встановлені пам’ятники, пам’ятні знаки, меморіальні дошки та інші меморіальні об’єкти, що підлягають перейменуванню і демонтажу відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»

 

До списку включено короткі біографічні дані та інформацію про 93 назви символів, органів влади, організацій, установ, формувань, подій і явищ комуністичного тоталітарного режиму, на честь яких названі населені пункти, об’єкти топоніміки у населених пунктах (вулиці, провулки, площі тощо), юридичні особи, друковані засоби масової інформації, товарні знаки і послуги, встановлені пам’ятники, пам’ятні знаки, меморіальні дошки та інші меморіальні об’єкти, що підлягають перейменуванню і демонтажу відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Цей список не є вичерпним. У разі виникнення питань щодо конкретної особа, Український інститут національної пам’яті у своєї межах компетенції надасть відповідну інформацію та рекомендацію. Надсилайте листа з усією відомою і документально підтвердженою інформацією про сумнівну назву, світлини пам’ятника, пам’ятного знаку, меморіальної дошки належної якості Голові Українського інституту національної пам’яті В’ятровичу Володимиру Михайловичу на адресу: 01021, м. Київ, вул. Липська, 16.

 

 

АРСЕНАЛЬЦІВ – на честь робітників заводу «Арсенал» – головного оплоту більшовицького збройного виступу 16–22 січня (29 січня – 4 лютого) 1918 р., організованого Київським комітетом більшовицької партії проти Центральної Ради та УНР під час наступу військ радянської Росії на Київ.

 

АРТЕМІВСЬК (-е) – назва на честь Артема (Сергєєва) Федора Андрійовича (1883–1921) – особи, яка пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні, діяльністю комуністичної партії та радянських органів влади (голова Раднаркому маріонеткової Донецько-Криворізької Радянської Республіки, заступник голови і нарком радянської пропаганди Тимчасового робітничо-селянського уряду України, член ЦК РКП(б).).

 

БАКИНСЬКИХ КОМІСАРІВ – на честь учасників встановлення радянської влади в Азербайджані (т.зв. 26 бакинських комісарів), що брали участь в організації та здійсненні політичних репресій.

 

БІЛЬШОВИК (рос. «Большевик») – назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії і є загальновживаним синонімом компартії, що походить від частини назви Російської соціал-демократичної робітничої партії більшовиків (РСДРП(б)), Російської комуністичної партії більшовиків (РКП(б)), Всесоюзної комуністичної партії більшовиків (ВКП(б)), Комуністичної партії більшовиків України (КП(б)У).

 

БОГУНСЬКОГО (м. Чернігів) – на честь командира Богунського полку (сформованого восени 1918 р. у «нейтральній зоні» на території Чернігівської губернії, для збройної інтервенції в Україну під час радянсько-української війни) Шарого (псевдо Богунський) Антона Савича, ліквідованого за наказом Л. Троцького влітку 1919 р. Пізніше радянською пропагандою назва полку асоціювалася з полковником часів Хмельниччини Іваном Богуном.

 

ВЛКСМ – на честь Всесоюзного Ленінського комуністичного союзу молоді (ВЛКСМ) або комсомолу – комуністичної молодіжної організації, підконтрольної КПРС.

 

ВОЇНІВ-ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТІВ – назва пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні (з діяльністю т. зв. більшовицьких «червоноармійських інтербригад», до особового складу яких входили китайці, угорці, чехи, німці, латиші та інші іноземці), діяльністю комуністичної партії та агресивною зовнішньою політикою СРСР (у складі т. зв. Інтернаціональних бригад у ході Громадянської війни в Іспанії 1936–1939 рр. на боці республіканського уряду з боку СРСР брали участь підрозділи Червоної армії та кадрові офіцери, які мали підроблені документи та офіційно називалися «добровольцями». Офіційним приводом для вторгнення радянських військ до Угорщини 1956 року, Чехословаччини 1968 року, до Афганістану 1979 р. було саме «надання інтернаціональної допомоги» та виконання «інтернаціонального обов’язку»).

 

ВОЛОЧАЄВА (Волочаєвський) – назва пов’язана зі встановленням радянської влади на Далекому Сході Росії. 5-14 лютого 1922 р. в районі ст. Волочаївка Амурської залізниці проходили завершальні бої громадянської війни в Росії.

 

ГЕРОЇВ ПЕРЕКОПУ – назва пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні (на честь наступальної операції Південного фронту Червоної армії в листопаді 1920 р. проти армії П. Врангеля з метою прориву на територію Криму, яка в офіційній радянській історичній науці вважалася завершенням громадянської війни в Росії).

 

ДРУЖБИ НАРОДІВ СРСР – на честь встановлення радянської влади і утворення СРСР (30 грудня 1922 р.) та «вирішення національного питання в СРСР».

 

ЖДАНІВСЬКІ ВІСТІ (рос. «Ждановские вести») – на честь Жданова Андрія Олександровича (1896–1948) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади та діяльності комуністичної партії. Член Політбюро ЦК ВКП (б), Секретар ЦК ВКП(б), перший секретар Ленінградського обкому ВКП(б), Голова Верховної Ради РРФСР. Брав участь у організації репресій, особисто завізував 176 розстрільних списків.

 

ЖОВТНЕВА – на честь Жовтневого перевороту (у радянській історіографії – «Велика Жовтнева соціалістична революція») – збройного державного заколоту в Росії, що відбувся 7 листопада (25 жовтня за старим стилем) 1917 р., у ході якого владу у Петрограді захопили більшовики.

 

ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ – назва пов’язана з Жовтневим переворотом (25 жовтня за старим стилем) 1917 р.

 

ЗА РАДЯНСЬКУ ВЛАДУ (рос. «За советскую власть») – назва пов’язана зі встановленням радянської влади.

 

ІЛЛІЧА – на честь Леніна (Ульянова) Володимира Ілліча (1870–1924) – організатора Жовтневого перевороту 1917 р., голови Ради Народних Комісарів СРСР.

 

ІЛЛІЧІВКА – на честь Леніна (Ульянова) Володимира Ілліча (1870–1924) – організатора Жовтневого перевороту 1917 р., голови Ради Народних Комісарів СРСР.

 

ІЛЛІЧІВСЬК (-е) – на честь Леніна (Ульянова) Володимира Ілліча (1870–1924) – організатора Жовтневого перевороту 1917 р., голови Ради Народних Комісарів СРСР.

 

ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ – назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії. У радянські часи використовувалася як символ розвитку комуністичної економіки, «боротьби за комунізм». Політика «індустріалізації», розпочата у 1928–1929 рр., поставила на межу виживання українське селянство і спричинила масове знищення людей під час Голодомору-геноциду 1932–1933 рр.

 

ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНА – назва пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні (з діяльністю т. зв. більшовицьких «червоноармійських інтербригад», до особового складу яких входили китайці, угорці, чехи, німці, латиші та інші іноземці), діяльністю комуністичної партії та агресивною зовнішньою політикою СРСР (у складі т. зв. Інтернаціональних бригад у ході Громадянської війни в Іспанії 1936–1939 рр. на боці республіканського уряду з боку СРСР брали участь підрозділи Червоної армії та кадрові офіцери, які мали підроблені документи та офіційно називалися «добровольцями». Офіційним приводом для вторгнення радянських військ до Угорщини 1956 р., Чехословаччини 1968 р., до Афганістану 1979 р. було саме «надання інтернаціональної допомоги» та виконання «інтернаціонального обов’язку»).

 

КАЛІНІНГРАДСЬКА – від назви міста Калінінград, названого на честь Калініна Михайла Івановича (1875–1946) – особи, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії та радянських органів влади. Голова Президії Верховної Ради СРСР у 1938–1946 рр.

 

КІМ – від абревіатури Комуністичний інтернаціонал молоді – назва пов’язана із діяльністю комуністичної партії.

 

КІННОАРМІЙСЬКА – назва пов’язана з Першою кінною армією на чолі з С. Будьонним, що відіграла важливу роль у встановленні радянської влади під час збройної більшовицької інтервенції 1918–1921 рр. в Україну. Зокрема, брала участь в Київській операції 1920 р. проти польських і українських військ; у червні захопила українські міста Житомир і Бердичів, Новоград-Волинський, а в липні – Рівне; у вересні в районі Замостя зазнала поразки від 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР. Унаслідок розгрому в боях з армією Ю. Пілсудського, під час відступу її підрозділи займалися погромами в Україні, за що біля 200 червоноармійців було розстріляно.

 

КОЛГОСПНА – на честь колгоспів (від скорочення – колективне господарство) – сільськогосподарських підприємств на території колишнього СРСР, повністю підконтрольних компартійній владі, символу рабської експлуатації селян і Голодомору 1932–1933 рр.

 

КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ – на честь колективізації селянських господарств – більшовицької політики, що призвела до масових репресій і знищення частини селянства під гаслом «розкуркулення», організації Голодомору-геноциду 1932–1933 рр. в Україні.

 

КОМІНТЕРНУ – на честь Комуністичного інтернаціоналу (скорочено – Комінтерн) – міжнародної організації комуністичних партій, заснованої у 1919 р. у Москві за ініціативи В. Леніна (Ульянова), керованої Кремлем і контрольованої Іноземним відділом НКВС.

 

КОМСОМОЛЬСЬКА – на честь Всесоюзного ленінського комуністичного союзу молоді (ВЛКСМ) або комсомолу – комуністичної молодіжної організації, підконтрольної КПРС.

 

КОМУНА – назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії та встановленням радянської влади.

 

КОМУНАРІВ – назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії та встановленням радянської влади.

 

КОМУНІСТ ДОНБАСУ – назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії та встановленням радянської влади в Донбасі.

 

КОМУНІСТИЧНА – назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії.

 

КОРЧАГІНЦІВ – на честь Павла Корчагіна, літературного «героя-комсомольця» з повісті радянського письменника, чекіста М. Островського «Як гартувалася сталь» (1932 р.).

 

КОТОВСЬК (-е) – на честь Котовського Григорія Івановича (1881–1925) – особи, яка пов’язана з Жовтневим переворотом 1917 р., встановленням радянської влади (командир червоноармійських загонів та з’єднань у ході війни більшовицької Росії проти УНР) та участю у керівних органах радянської держави (член Всеросійського ЦВК, член Реввійськради СРСР; у 1925 р. – голова ревізійної комісії Центрального управління промрадгоспами).

 

КРАСНИЙ СОДОВЕЦЬ – назва пов’язана зі встановленням радянської влади та пропагандою комуністичної ідеології.

 

КРАСНИЙ ШАХТАР – назва пов’язана зі встановленням радянської влади та пропагандою комуністичної ідеології.

 

КРАСНОГВАРДІЙСЬКА – див. Червоногвардійська.

 

КРАСНОЗНАМЕННА – назва пов’язана зі встановленням радянської влади.

 

КРАСНОПРЕСНЕНСЬКА – назва пов’язана з революційними подіями у м. Москві у 1905–1907 рр., названа на честь московської вулиці Красная Пресня (до 1918 р. – Большая Пресненская), яка отримала свою назву після Жовтневого перевороту 1917 р. на згадку про революційні події 1905–1907 рр.

 

ЛЕНІНГРАДСЬКА – від назви міста Ленінград (нині Санкт-Петербург, Російська Федерація), названого на честь Леніна (Ульянова) Володимира Ілліча (1870–1924) – організатора Жовтневого більшовицького перевороту 1917 р., голови Ради Народних Комісарів СРСР.

 

ЛЕНІНСЬКА – на честь Леніна (Ульянова) Володимира Ілліча (1870–1924) – організатора Жовтневого перевороту 1917 р., голови Ради Народних Комісарів СРСР.

 

ЛЕНІНСЬКА ПРАВДА (рос. «Ленинская правда») – на честь Леніна (Ульянова) Володимира Ілліча (1870–1924) – організатора Жовтневого перевороту 1917 р., голови Ради Народних Комісарів СРСР.

 

МОПРа (рос. «Международная организация помощи борцам за революцию») – назва походить від абревіатури організації, створеної за рішенням Комінтерну. Існувала в 1922–1947 рр., надавала матеріальну підтримку комуністичним терористам та лівим діячам по всьому світу.

 

МОСКОВСЬКИЙ КОМСОМОЛЕЦЬ – назва містить слово «комсомолец», що є похідним від «Комуністичний союз молоді» (скороченої назви Всесоюзного ленінського комуністичного союзу молоді) і є назвою, що пов’язана з діяльністю комуністичної партії.

 

МЮД (рос. «Международный юношеский день») – назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії. Міжнародний день молоді (відзначався в 1915–1945 рр.) в СРСР проводився як день міжнародної солідарності і трудових успіхів молоді в соціалістичному будівництві.

 

НАРКОМАТІВСЬКА – назва пов’язана зі встановленням радянської влади. Походить від слова народний комісаріат, центрального органу галузевого управління, з 1946 р. – міністерство.

 

НАШ КРАСНОАРМІЙСЬК (рос. «Наш Красноармейск») – назва походить від міста Красноармійськ, названого на честь встановлення радянської армії та Червоної армії.

 

ОСО (рос. «Особое совещание») – на честь Особливої наради НКВС – позасудового органу у системі ОДПУ-НКВС для адміністративної висилки та позасудового розгляду кримінальних справ без виклику обвинувачених та свідків. Діяла у 1924–1953 рр. і найчастіше виносила вироки по 58-й статті Кримінального кодексу СРСР «Контрреволюційні злочини». Особлива нарада НКВС не мала нічого спільного з кримінальним судочинством і мала на меті посилити репресивну машину радянського тоталітарного режиму.

 

ОСОАВІАХІМА – назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії (калька з рос. абревіатури Осоавиахим – «Товариство сприяння обороні, авіаційному і хімічному будівництву», радянської громадсько-політичної оборонної організації, створеної у 1927 р. шляхом злиття Авіахіму та Товариства сприяння обороні СРСР).

 

ПАРИЗЬКОЇ КОМУНИ – на честь Паризької Комуни – революційного уряду, який захопив владу після укладення перемир’я під час франко-прусської війни в Парижі (18 березня – 28 травня 1871 р.) та був оголошений марксистами, першим в історії прикладом диктатури пролетаріату, став важливим символом комуністичного тоталітарного режиму.

 

ПЕРЕКОПСЬКА – назва пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні (на честь наступальної операції Південного фронту Червоної армії в листопаді 1920 р. проти армії П. Врангеля з метою прориву на територію Криму, яка в офіційній радянській історичній науці вважалася завершенням громадянської війни в Росії).

 

ПЕРЕКОПСЬКОЇ ПЕРЕМОГИ – назва пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні (на честь наступальної операції Південного фронту Червоної армії в листопаді 1920 р. проти Російської армії П. Врангеля з метою прориву на територію Криму, яка в офіційній радянській історичній науці вважалася завершенням Громадянської війни в Росії).

 

ПЕТРІВСЬКЕ (Петровське) – на честь Петровського Григорія Івановича (1878–1958) – особи, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії та радянських органів влади, організації Голодомору 1932–1933 рр. в Україні.

 

ПІОНЕРСЬКА – на честь Всесоюзної піонерської організації імені В. І. Леніна. Створена комуністами у 1922 р., мала на меті ідеологічне виховання дітей у дусі відданості комуністичній партії та радянській державі.

 

ПРАВДИ – на честь газети «Правда» – головного щоденного друкованого засобу інформації КПРС до 1991 р., основного ідеологічного рупору компартії.

 

ПРОЛЕТАР (-ський, -ська, -ське, -ські) – назва, яка була складовою частиною ідеології та пропаганди комуністичного тоталітарного режиму. Особливо масштабними подібні назви були напередодні та у ході масових відзначень чергових річниць Жовтневого перевороту 1917 р. та пов’язаного з ним встановлення радянської влади, зокрема й на території України. Жовтневий переворот 1917 р. у офіційному радянському дискурсі називався саме «пролетарською революцією», що встановила «диктатуру пролетаріату», яка передбачала фізичне винищення «класово ворожих елементів», а гасло «Пролетарії всіх країн, єднайтеся!», що було закликом до здійснення «світової пролетарської революції» – незмінна складова (девіз) композиції герба СРСР та союзних радянських республік. У радянські часи існувало чимало більшовицьких військових частин і з’єднань (т. зв. «червоноармійських» або «червонокозацьких» чи «червонопартизанських»), які містили у своїй назві поклик на їх «пролетарські» походження та завдання. Зокрема, варто назвати харківський 1-й пролетарський полк та 1-й кулеметний пролетарський полк, що боролися проти Української Народної Республіки. Сумновідомою є також 1-а гвардійська мотострілецька Пролетарська Московсько-Мінська ордена Леніна, двічі Червонопрапорна, орденів Суворова і Кутузова дивізія – моторизована стрілецька дивізія Червоної армії, Збройних сил СРСР, а після 1991 р. – Збройних сил Російської Федерації, яка, крім іншого, взяла активну участь в т. зв. «Прибалтійській кампанії» (радянській окупації та анексії країн Балтії у 1940 р.), «Операції «Дунай» (вторгнення радянських військ у Чехословаччину та придушення «Празької весни» 1968 р.) та Першій чеченській війні (1994–1996 рр.). Отже, назва «Пролетарська» безпосередньо пов’язана з Жовтневим переворотом 25 жовтня (7 листопада) 1917 р., встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX ст., комуністичною тоталітарною ідеологією та діяльністю комуністичної партії, агресивною зовнішньою політикою СРСР, а також містить символіку комуністичного тоталітарного режиму.

 

ПРОФІНТЕРНА – назва (від «Профінтерн», скороченої назви «Червоного інтернаціоналу профспілок» – міжнародної організації, створеної у Москві у 1921 р. під егідою Комінтерну з метою координації дій комуністичними профспілками й комуністами та комуністичними організаціями, що діяли в масових профспілках) пов’язана з діяльністю комуністичної партії.

 

П’ЯТИРІЧКИ – назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії та плановою економікою СРСР.

 

РАДГОСПНА (рос. «Совхозная») – назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії та організацією Голодомору 1932–1933 рр. в Україні.

 

РАДЯНСЬКА (Совєтська, рос. «Советская») – на честь встановлення радянської влади.

 

РЕВОЛЮЦІЇ – на честь Жовтневого перевороту 1917 р. і встановлення радянської влади.

 

СВЕРДЛОВКА – на честь Свердлова Якова Михайловича (1885–1919) – особи, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії та радянських органів влади. Голова Всеросійського ЦВК Рад робітничих і солдатських депутатів.

 

СІЧНЕВА – на честь січневого заколоту 1918 р. у Києві проти УНР.

 

СОВНАРКОМА (укр. «Раднаркома») – назва пов’язана з радянськими органами влади (похідна від «Совет народных комиссаров»).

 

СОЦДОНБАСІВСЬКА – назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії.

 

СОЮЗНИЙ – є похідною від назви держави – Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

 

СПОРТІНТЕРНУ – на честь Червоного спортивного інтернаціоналу (рос. «Красный спортивный интернационал») – міжнародної спортивної організації, що діяла під егідою Комінтерну в 1921–1937 рр. як «пролетарська» альтернатива існуючим «буржуазним» і соціал-демократичним міжнародним спортивним організаціям. Спортінтерн проводив «Спартакіади» на противагу «буржуазним» Олімпійським іграм.

 

СТАРИХ БІЛЬШОВИКІВ – на честь Всесоюзного товариства старих більшовиків, яке діяло в 1922–1935 рр. і об’єднувало партійців, що мали не менше 18-и років безперервного стажу перебування в більшовицькій партії.

 

СТАХАНОВЕЦЬ – назва пов’язана з Стахановим Олексієм Григоровичем (1906–1977) – особою, яка обіймала керівні посади у вищих органах управління СРСР (у 1943–1957 рр. начальник сектора соцзмагання Народного Комісаріату вугільної промисловості СРСР).

 

ТАРАЩАНСЬКА – на честь Таращанського полку 1-ї Української радянської дивізії, сформованого радянською Росією восени 1918 року в «нейтральній зоні» на території Чернігівської губернії для збройної інтервенції та встановлення радянської влади в Україні.

 

ЧЕКІСТ (-ів, -ська) – назва пов’язана з радянським органом державної безпеки – Всеросійською надзвичайною комісією по боротьбі з контрреволюцією і саботажем (рос. «ВЧК»).

 

ЧЕРВОНИЙ (рос. «красний») – прикметник, що використовується у топоніміці, сам по собі не є комуністичною символікою. В той же час, за комуністичного режиму додавання до назви населених пунктів прикметника «червоний» (або російською мовою «красний») у багатьох випадках було символом встановлення радянської влади. У такому випадку назви відповідно до пп. «є» п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» підлягають перейменуванню.

ПРИКЛАДИ:

Місто КРАСНИЙ ЛИМАН. Місто Лиман засновано у 1667 р. і своєю назвою завдячує однойменному озеру, що знаходиться поруч. У 1869 р. поблизу поселення збудовано, а у 1911–1913 рр. розширено залізничну станцію Лиман (Шухтанове). У 1919 р. в Лимані встановлено більшовицьку владу. У 1925 р., на прохання колишніх бійців 12-го Українського радянського полку, станцію Лиман перейменовано на Красний Лиман на честь загиблих червоних партизанів. У ході адміністративної реформи 1938 р. станція Красний Лиман і село Лиман були об’єднані в одне ціле. Так виникло місто Красний Лиман – районний центр Донецької області. Таким чином, назва м. Красний Лиман містить у своїй назві прикметник «красний», що символізує більшовицьку інтервенцію на територію України (у даному випадку збройну боротьбу червоних партизанів проти Армії УНР) під червоним прапором комуністичної партії, пов’язана зі встановленням радянської влади на території України та переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.

Місто ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКЕ було засновано у вересні 1928 р. як селище Сталінка у зв’язку з будівництвом цукрового заводу, відповідно до проголошеного у грудні 1925 р. XIV-м з’їздом ВКП(б) партійного курсу на індустріалізацію СРСР. У 1961 р. перейменовано у селище Червонозаводське, статус міста отримало у 1977 р. Додавання прикметника «червоний» у назві населеного пункту у радянські часи використовувалось як символ більшовицької революції, комуністичної партії, червоного прапору «боротьби за комунізм». Безпосереднім наслідком цієї боротьби була розпочата у 1928/29–1932/33 рр. політика «індустріалізації», яка поставила на межу виживання українське селянство, спричинила масове знищення людей під час Голодомору-геноциду 1932–1933 рр. Таким чином, назва міста Червонозаводське, з одного боку, містить елемент символіки комуністичної партії та, з іншого, вказує на «індустріалізаційне» походження, отже, підпадає під дію пп. «г», «є» п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та має бути перейменована.

 

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА (рос. «Красноармейская» – від «Робітничо-Селянська Червона Армія») – назва пов’язана зі встановленням радянської влади та є похідною від збройних більшовицьких формувань.

 

ЧЕРВОНОГВАРДІЙСЬКА – на честь Червоної гвардії (рос. «Красная гвардия») – добровільного напіввійськового та військового формування більшовиків, що виникло під час Лютневої революції 1917 р., знаряддя більшовицьких і анархістських організацій у здійсненні червоного терору та продрозверстки з селянства, а також інтервенції та встановлення радянської влади на території України.

 

ЧЕРВОНОЗОРЯНА – на честь встановлення радянської влади.

 

ЧЕРВОНОЇ АВІАЦІЇ (рос. «Красной авиации») – назва пов’язана зі встановленням радянської влади.

 

ЧЕРВОНОЇ ЗІРКИ – назва містить символіку комуністичної партії, є елементом герба СРСР та гербів союзних радянських республік та пов’язана з встановленням радянської влади (першопочатково – знак розрізнення бійців Червоної Армії, запроваджений наказом Народного комісаріату з військових справ РРФСР від 7 травня 1918 р.).

 

ЧЕРВОНОКОЗАЧА – назва пов’язана зі встановленням радянської влади та є похідною від збройних більшовицьких формувань.

 

ЧЕРВОНОПАРТИЗАНСЬКА – на честь червоних партизан, які брали участь у військовій агресії проти УНР у 1918–1921 рр.

 

ЧЕРВОНОПРАПОРНА – на честь встановлення радянської влади та є похідною від комуністичної символіки – червоного прапора.

 

ЧЕРВОНОФЛОТСЬКА – на честь Робітничо-селянського Червоного флоту, який брав збройну участь встановленні радянської влади.

 

ЧОНГАРСЬКА – назва пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні (на честь наступальної операції Південного фронту Червоної армії в листопаді 1920 р. проти армії П. Врангеля з метою прориву на територію Криму через Чонгарські укріплення, яка в офіційній радянській історичній науці вважалася завершенням громадянської війни в Росії).

 

ІІІ-го ІНТЕРНАЦІОНАЛУ – назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії (від Комуністичного інтернаціоналу) – міжнародної організації комуністичних партій, заснованої у 1919 р. у Москві за ініціативи В. Леніна (Ульянова), керованої Кремлем і контрольованої Іноземним відділом НКВС.

 

5-го ГРУДНЯ – на честь прийняття 5 грудня 1936 р. VIII-м надзвичайним з’їздом Рад т. зв. «Сталінської конституції» – основного закону СРСР.

 

VI З’ЇЗДУ РАД – назва пов’язана зі встановленням радянської влади.

 

10-ї П’ЯТИРІЧКИ – назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії та плановою економікою СРСР.

 

17-го ВЕРЕСНЯ – пов’язана з початком агресії СРСР проти Польщі і встановленням радянської влади на території Західної України внаслідок розгрому Польщі спільно з нацистською Німеччиною (1939 р.).

 

18-го ПАРТЗ’ЇЗДУ – назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії.

 

25-го ЖОВТНЯ – назва пов’язана із Жовтневим переворотом (25 жовтня за старим стилем) 1917 р.

 

26 БАКИНСЬКИХ КОМІСАРІВ – на честь учасників встановлення радянської влади в Азербайджані, що брали участь в організації та здійсненні політичних репресій.

 

40-РІЧЧЯ ЖОВТНЯ – на честь річниці Жовтневого перевороту (25 жовтня за старим стилем) 1917 р. та встановлення радянської влади.

 

40 РОКІВ ВЛКСМ – на честь річниці Всесоюзного Ленінського комуністичного союзу молоді (ВЛКСМ) або комсомолу – комуністичної молодіжної організації, підконтрольної КПРС.

 

50-РІЧЧЯ ЖОВТНЯ – на честь річниці Жовтневого перевороту (25 жовтня за старим стилем) 1917 р. та встановлення радянської влади.

 

50 РОКІВ ВЛКСМ – на честь річниці Всесоюзного Ленінського комуністичного союзу молоді (ВЛКСМ) або комсомолу – комуністичної молодіжної організації, підконтрольної КПРС.

 

50 РОКІВ СРСР – на честь Союзу Радянських Соціалістичних Республік (скорочено – СРСР або Радянський Союз), утвореного 30 грудня 1922 р.

 

51-а ПЕРЕКОПСЬКА ДИВІЗІЯ (повна назва – 51-а стрілецька Перекопська ордена Леніна Червонопрапорна дивізія імені Московської Ради робітничих селянських та червоноармійських депутатів) – на честь дивізії під командуванням В. Блюхера, яка відіграла важливу роль у встановленні радянської влади в ході збройної більшовицької інтервенції 1917–1921 рр. в Україну. Зокрема, брала участь в боях за Каховський плацдарм у серпні 1920 р., Перекопській операції і боях за Крим у жовтні-листопаді 1920 р. У січні-березні 1940 р. 51-а дивізія брала участь в окупації та наступній анексії частини території Фінляндії. У ході Другої світової війни, 28 листопада 1942 р. 51-а стрілецька дивізія була розформована. У подальшому, з метою збереження революційних та бойових традицій, почесне найменування «Перекопської», було присвоєно іншому гвардійському з’єднанню Радянської Армії.

 

60 РОКІВ СРСР – на честь Союзу Радянських Соціалістичних Республік (скорочено – СРСР або Радянський Союз), утвореного 30 грудня 1922 р.

 

70 РОКІВ СРСР – на честь Союзу Радянських Соціалістичних Республік (скорочено – СРСР або Радянський Союз), утвореного 30 грудня 1922 р.

 

Підготував Сергій Горобець, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті