Якщо змінюється назва вулиці або населеного пункту, то що робити із назвами залізничних станцій, зупинок громадського та іншого транспорту? Чи підлягають їхні назви обов’язковому перейменуванню, чи при перейменуванні назв населених пунктів і вулиць назви таких «пов’язаних» об’єктів змінюються автоматично? Чи передбачає закон якусь окрему процедуру перейменування таких об’єктів, і якщо так, то який конкретний орган чи посадова особа це мають робити?

Частиною шостою статті 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» передбачено, що Рада міністрів та Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування зобов’язані в установленому порядку перейменувати географічні об’єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

За статтею 1 Закону України «Про географічні назви» поняття «географічні об’єкти» включає у себе не тільки природні (річки, озера, гори) та природно-заповідні, але також соціально-економічні об’єкти: залізничні станції, роз’їзди, порти, пристані, аеропорти тощо. Частина одинадцята статті 5 зазначеного Закону однією з підстав перейменування географічних об’єктів визначає необхідність «приведення назви географічного об’єкта у відповідність із вимогами Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Таким чином, законодавство не передбачає жодних винятків для залізничних станцій, портів та інших об’єктів транспортної інфраструктури. Якщо назви таких об’єктів містять у собі символіку комуністичного тоталітарного режиму, вони мають бути перейменовані у обов’язковому порядку.

Хто приймає рішення про перейменування географічних об’єктів, назви яких містять у собі символіку комуністичного тоталітарного режиму?

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про географічні назви» Кабінет Міністрів України здійснює перейменування географічних об’єктів, створених рішеннями Уряду, а також географічних об’єктів, розташованих на території декількох одиниць адміністративно-територіального устрою України. Районні ради – географічних об’єктів, розташованих на території кількох населених пунктів у межах відповідного району. Київська, Севастопольська та інші міські, селищні, сільські ради – географічних об’єктів, розташованих на території відповідних міст, селищ та сіл.

Яка процедура перейменування географічних об’єктів, назви яких містять у собі символіку комуністичного тоталітарного режиму?  

Стаття 8 Закону України «Про географічні назви» визначає, що розгляд відповідних пропозицій щодо перейменування географічних об’єктів відбувається з урахуванням пропозицій відповідних рад, якщо мова йде про перейменування географічних об’єктів, розташованих на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері транспорту (Міністерство інфраструктури України), якщо мова йде про перейменування залізничних станцій, портів, пристаней, аеропортів та інших об’єктів транспорту, а також висновків відповідних центральних органів виконавчої влади, якщо перейменування стосується таких об’єктів, як водосховища, канали, гідровузли, території, об’єкти природно-заповідного фонду тощо.  

Таким чином, якщо об’єкт транспортної інфраструктури (залізнична станція, пристань, порт тощо) розташований на території населеного пункту, його перейменування здійснюється рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради з урахуванням відповідного висновку Міністерства інфраструктури України.

Якщо такий об’єкт розташований на території кількох населених пунктів, то його перейменування здійснюватиме вже районна рада з урахуванням пропозицій відповідних міських, селищних або сільських рад, якщо такі надійдуть, та висновку Мінінфраструктури. Закон не передбачає якоїсь спеціальної процедури звернення до Міністерства інфраструктури за отриманням такого висновку. Тому для цього достатньо просто звернутися до Міністерства із листом та отримати офіційну відповідь.

Стаття 8 Закону України «Про географічні назви» передбачає, що рішення органів державної влади про перейменування географічних об’єктів направляються на експертизу до спеціально уповноваженого органу з географічних назв – Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр). Щоправда, це стосується лише рішень Кабінету Міністрів України про перейменування географічних об’єктів, і не поширюється на рішення органів місцевого самоврядування (міських, селищних, сільських та районних рад). Порядок проведення такої експертизи затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2009 р. № 1166. Відповідний експертний висновок Держгеокадастр зобов’язаний провести експертизу відповідного рішення у місячний строк та надати висновок встановленої форми.

Стаття 7 Закону України «Про географічні назви» передбачає певні особливості набрання чинності рішенням про перейменування географічного об’єкту. Таке рішення набирає чинності одночасно з набранням чинності рішенням відповідної місцевої ради про затвердження місцевого бюджету села, селища, міста або району на відповідний рік. Тобто, якщо рішення про перейменування географічного об’єкту буде ухвалено міською радою у березні 2016 року, то воно набере чинності вже на початку 2017 року, коли почне діяти рішення про затвердження бюджету міста на 2017 рік. А отже і нова назва географічного об’єкту застосовуватиметься вже з 2017 року.

Чи передбачає законодавство будь-які вимоги до назв, які присвоюються географічним об’єктам?

Відповідно до частини восьмої статті 5 Закону України «Про географічні назви» назви залізничних станцій, портів, пристаней, аеропортів та інших об'єктів транспорту, як правило, повинні бути похідними від назв населених пунктів або їхніх частин, у яких або поряд з якими вони розташовані. Зазначені об'єкти транспорту, розташовані поза населеними пунктами, як правило, найменовуються з урахуванням назв найближчих значних географічних об'єктів.

Тому при виборі нової назви для об’єктів транспортної інфраструктури слід, перш за все, керуватися назвами населених пунктів чи інших географічних об’єктів, у яких чи поблизу яких розташовані такі об’єкти.

Утім, закон не забороняє присвоювати таким об’єктам інші назви. Частина четверта зазначеної статті 5 передбачає, що назва, яка присвоюється географічному об’єкту, повинна відображати найбільш характерні ознаки цього об’єкту, враховувати географічні, історичні, природні та інші умови місцевості, де він розташований, вписуватися в існуючу систему назв цієї території і складатися з мінімальної кількості слів.

Тому при виборі нової назви для географічного об’єкту, який стосується сфери транспорту, слід керуватися зазначеними вимогами статті 5 Закону України «Про географічні назви».

Яким чином мають бути перейменовані зупинки громадського транспорту, розташовані у межах населених пунктів?

Законами України «Про географічні назви» та «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачає якогось окремого порядку для перейменування зупинок громадського транспорту. Тому за загальним правилом статті 7 Закону України «Про географічні назви» їх перейменування здійснюється рішеннями відповідних місцевих рад населених пунктів, на території яких вони розташовуються.

Утім, рішеннями місцевих рад відповідні повноваження щодо перейменування зупинок громадського транспорту можуть бути надані їх виконавчим органам. Так, наприклад у Києві відповідно до Порядку найменування об’єктів міського підпорядкування, присвоєння юридичним особам та об’єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у місті Києві (додаток до рішення Київської міської ради від 13.11.2013 № 432/9920) найменування зупинок наземного транспорту здійснюється наказом Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а станцій метрополітену – рішенням Київради, проект якого готує Департамент транспортної інфраструктури.