Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Новини

 

14 липня Верховна Рада України підтримала 4 постанови, якими перейменувала місто Кіровоград, 10 сіл та селищ, а також Комінтернівський район в Одеській області.

 

 

Окремі лобістські групи упродовж останнього часу здійснюють спроби ініціювати у Верховній Раді повторне перейменування деяких населених пунктів, що змінили свої назви в рамках декомунізації. Представники Українського інституту національної пам’яті наголошують, що такі дії суперечать чинному законодавству України.

 

 

Історики виклали у вільний доступ 380 документів з теми польсько-українських стосунків у 1942-1947 рр. Жорстокість взаємного протистояння, спроби переговорів між підпільними структурами двох народів і навіть співпраця — усе це знайшло відображення в українських джерелах.

 

 

Останнім часом з боку окремих народних депутатів України та представників міської влади м. Горішні Плавні лунають заяви про те, що Верховна Рада повинна переглянути раніше ухвалене рішення про перейменування міста Комсомольськ на Горішні Плавні і надати цьому місту іншу назву. Український інститут національної пам’яті наголошує, що повторне перейменування суперечитиме чинному законодавству України.

Фото: urban.vn.ua

 

 

Відповідне рішення було затверджене в ході сесійного засідання ще 21 червня 2016 року.

 

 

7 липня 2016 року на пленарному засіданні Київської міської ради депутати прийняли рішення щодо перейменування 3 вулиць та провулку, назви яких пов'язані з комуністичним тоталітарним режимом, а також Московського проспекту. Про це повідомляється на офіційному веб-сайті ради.

 

 

Цей лист є відповіддю на звернення президентів Леоніда Кравчука та Віктора Ющенка, ієрархів українських церков, громадських діячів до польського суспільства з проханням вибачити провини українців перед поляками. Публікуємо повністю текст листа польської сторони.

 

30 червня – 1 липня Український інститут національної пам'яті провів семінар у рамках проекту "Майдан: усна історія". У заході взяли участь представники регіональних робочих груп, які записують спогади про події Революції гідності у своїх містах.

Фото С. Білівненка

 

Упродовж 1-3 липня на фестивалі "Холодний Яр", що вдруге проходив на Черкащині, у серці Холодноярської республіки, мав місце історичний майданчик Українського інституту національної пам'яті. Серед тем, які підняли співробітники Інституту у спілкуванні із фестивальною публікою, – історія Організації українських націоналістів та Української повстанської армії, український контекст ІІ світової війни, спротив українців колективізації незадовго до Голодомору 1932-1933 років.

Фото "ПРОЧЕРК"