Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Новини

Верховна Рада 4 лютого 2016 року ухвалила постанову про перейменування 175 населених пунктів, назви яких підпадають під дію закону з декомунізації. Невдовзі така сама доля чекає на ще більш ніж 800 населених пунктів і районів по всій Україні. Однак вже зараз органи місцевого самоврядування запитують, якими мають бути їхні подальші дії після того, як їхній населений пункт або район набуде нової назви. Часто таке саме питання стосується і вже ухвалених рішень місцевих рад або міських чи сільських голів про перейменування вулиць, провуліків тощо. Куди слід подавати такі рішення, і чи взагалі потрібно кудись їх подавати, які державні органи слід поінформувати й у які строки про ухвалені рішення…

Юристи пояснюють, що вартість заміни табличок уже включена у щомісячну квартплату.

У Конотопі перед міською радою відбулось відкриття фотодокументальної виставки «Українська Друга світова».

Відбулася презентація презентація книжки «Вогонь Майдану. Щоденник революції», яку видав центр «Карта» з Польщі. Серед інших матеріалів до книжки увійшли спогади, зібрані в рамках проекту «Майдан: усна історія» Українського інституту національної пам’яті.

Громадськість Кіровограда звернулася з відкритим листом, щодо того, що розпорядження міського голови про повторні громадські слухання щодо перейменування міста суперечить законодавству України. Лист направлено Президенту України Петру Порошенку, Голові ВРУ Володимиру Гройсману, народним депутатам України, Голові СБУ Василю Грицаку, Генпрокурору України Віктору Шокіну, Голові Українського інституту національної пам’яті Володимиру В’ятровичу. Нагадаємо, що міськрада надала сім варіантів нової назви міста, серед яких Комітет ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування підтримав назву Інгульськ і подав її на затвердження ВРУ. (див. далі лист і підписи громадських організацій)

4 березня в Українському домі відбулася низка заходів, присвячена 70-м роковинам «Львівського псевдособору» (8-10 березня 1946 р.) – сталінської спроби знищити Українську Греко-Католицьку Церкву. Спочатку в Українському кризовому медіа-центрі розпочався брифінг для журналістів з нагоди відкриття виставки «До світла Воскресіння крізь терни катакомб», підготовленої Інститутом історії Церкви Українського католицького університету, а по завершенні в Арт-галереї - відкриття самої виставки.

73 роки тому містечко Корюківка на Чернігівщині стало символом небувалої жорстокості: тут відбулася найбільша злочинна акція нацистів проти мирного населення у Другій світовій війні в Європі. 1-2, 9 березня 1943 року каральний загін загарбників повністю знищив містечко, стративши майже 7 тисяч його мешканців. 1 березня, як і щороку, у пам’ять невинно убієнних в центрі цього райцентру відбувся скорботний мітинг.

 

1 березня 2016 року відбулася зустріч Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича із членом правління Спілки поляків України Юрієм Войціцьким за участі радника Голови УІНП Олександра Зінченка та секретаря Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослава Шеремети.

Нещодавно у польській пресі прозвучали звинувачення на адресу Українського інституту національної пам’яті, зокрема зазначалося, що керуючись упередженнями, Інститут спричинив скасування відкриття таблиці польським підпільникам Леонарду Зуб-Здановичу та Вацлаву Копісто у місті Староконстянтинів.

Під час розмов Юрій Войціцький зазначав, що повідомлення у польській пресі прозвучали поспіхом, під впливом емоцій та на основі неповної інформації.

Голова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович на круглому столі на тему декомунізації на Полтавщині протягом двох годин відповідав на запитання щодо перейменування вулиць, сіл та міст.
 

2 березня 2016 р. Комісія з питань найменувань при київському міському голові підтримала низку пропозицій Українського інституту національної пам’яті щодо перейменувань об’єктів столичної топоніміки.