Офіційний веб-сайт УІНП
|
ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"
ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"
СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"
МУЗЕЙ МАЙДАНУ
УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"
|
Новини01.03.2016 - 18:03 Пам’ятник Щорсу в Києві має бути демонтований
Київський міський голова Віталій Кличко в коментарі одному з інтернет-видань 1 березня 2016 р. поставив під сумнів необхідність демонтажу пам’ятника Миколі Щорсу на столичному бульварі Тараса Шевченка.У зв’язку з цим Український інститут національної пам’яті вкотре наголошує, що пам’ятники особам, які брали участь у встановленні радянської влади на території України, мусять бути демонтовані. Цього вимагає Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
01.03.2016 - 16:20 Віртуальний тур виставкою «Майдан: від Незалежності до Свободи - у вільному доступі
Інтерактивна версія мультимедійного проекту до 25-річчя Революції на граніті зараз доступна на сайті Українського інституту національної пам’яті.
01.03.2016 - 13:11 Регіональні нюанси декомунізації
Юрист Українського інституту національної пам"яті Сергій Рябенко вчергове роз"яснив правові нюанси у регіональному розрізі щодо перейменування вулиць у рамках декомунізації. Запис передачі - за посиланням.
01.03.2016 - 12:07 Як захищали Крим: дебати два роки по тому
26 лютого ток-шоу "Досвід" на 5 каналі присвятили Дню кримського спротиву російській окупації. 26 лютого 2014 року 12 тисяч учасників мітингу зібралися під стінами кримського парламенту, керівництво якого намагалося «відкрити на півострів легальний шлях для Росії». Того дня кримчани відстояли свою свободу, Крим і Україну - сесія Верховної Ради Криму не відкрилася, і ввечері всі розійшлися по домівках, упевнені в тому, що правоохоронні органи, включаючи СБУ і військових, займуть свої позиції, щоб тримати ситуацію під контролем.
29.02.2016 - 15:57 На карті Києва можуть з’явитися проспекти Степана Бандери та Романа Шухевича
2 березня 2016 р. Комісія з питань найменувань при київському міському голові розгляне пропозиції Українського інституту національної пам’яті щодо перейменування об’єктів міської топоніміки.
Серед іншого УІНП пропонує перейменувати:
Подання Українського інституту національної пам’яті вже підтримала низка громадських об’єднань. Наступний етап – висновок Комісії з питань найменувань, після чого пропозиції будуть винесені на громадське обговорення.
29.02.2016 - 12:59 "Після повернення Криму Україні ситуативна проросійська більшість там не втримається" - Громенко
26 лютого в Українському кризовому медіацентрі, в рамках міжнародного форуму «Крим – це Україна. Анексований півострів між минулим та майбутнім», зібралися журналісти та громадські діячі, щоб обговорити питання, присвячені проблемам анексованого Криму.
29.02.2016 - 11:39 Судети-1938 та Крим-2014: спільне та відмінне
26 лютого в рамках проекту «Історія: (не)засвоєні уроки» Український інститут національної пам’яті провів чергову дискусію в Національному музеї історії України. Тема - “Судети-1938 та Крим-2014: спільне та відмінне”. Модерував зустріч Сергій Громенко, заступник начальника Управління Українського інституту національної пам’яті. Відео - Ігор Міняйло
29.02.2016 - 10:40 «Катинь. Слідами польських офіцерів» Олександра Зінченка отримала Нагороду Східного Огляду
Книга радника Голови Українського інституту національної пам’яті Олександра Зінченка «Катинь. Слідами польських офіцерів» визнана найкращою книжкою 2015 року в номінації «Популяризація східної тематики» Nagród Przeglądu Wshodniego (Нагорода Східного Огляду). В попередні роки її лауреатами були відомі українські науковці, публіцисти - Богдан Осадчук, Наталія Яковенко, Ярослав Грицак. Рішення журі опубліковано на сайті варшавського Центру досліджень Східної Європи. Нагадаємо, що ця книга була видана в Україні у 2011 році під оригінальною назвою «Година папуги. Українські сторінки Катині».
26.02.2016 - 12:48 Кінопоказ до 99-річчя створення Української Центральної Ради та початку Української революції 1917-1921 років
В якій атмосфері відбувалося підписання Берестейського мирного договору 9 лютого 1918 року між УНР та державами Четверного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною)? Як виглядала делегація щойно проголошеної Української Народної Республіки на переговорах із «зубрами» світової геополітики? Як заливався «сургуч» на перший мирний договір Першої світової війни? Якою була «неофіційна частина» переговорів у Бересті? Про це, й багато іншого, зможете дізнатися, переглянувши документальний фільм «Перший мирний договір світової війни», знятий німецькою кіностудією 1918-го. Стрічка протягом майже 100 років пролежала в архіві, залишаючись невідомою не тільки для пересічного глядача, але й істориків.
25.02.2016 - 13:47 Декомунізація: війна пам’ятників
Публічна дискусія на тему "Декомунізація: війна пам’ятників" відбулася в Українському кризовому медіа-центрі. Серед питань, які породжують суперечки навколо декомунізації – питання колективної історії, колективної та індивідуальної пам’яті та ідентичності.
Фото dw.com
|
|
