Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Новини

Музей революції гідності – Меморіал героїв Небесної сотні представили в Українському домі. Про своє бачення розповіли всі співтворці музею. Лейтмотивом звучало, що місія музею - збереження пам’яті заради підтримання наснаги до змін.

Особливістю атмосфери Майдану була правда, як просякала повітря. Правда, яка могла бути разючою, болючою. Але давайте і сьогодні не боятися говорити ту правду, яка і тепер може боліти і вражати, сказав Володимир В’ятровична на представленні проекту Музей революції гідності – Меморіал героїв Небесної сотні в Українському домі.

Фото Вікторії Скуби

 

Декомунізували найдовший у Європі проспект. Пам’ятник Леніну, який стоїть на його початку, знімуть за місяць.

Фото verge.zp.ua
 

 

Сьогодні, 19 лютого, міський голова Чернігова Владислав Атрошенко підписав останнє розпорядження щодо перейменування топоніміки обласного центру відповідно Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Таким чином, нові назви отримали ще 35 об'єктів. Всього в Чернігові перейменовано 103 топоніми. 

 

У річницю передачі Криму Україні фахівець Українського інституту національної пам’яті Сергій Громенко розповів "Громадському про міфи, пов’язані з півостровом.
"Історична правда" продовжує публікувати фрагменти книжки "Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності", підготовленої Українським інститутом національної пам’яті до другої річниці Майдану. 
Спогади учасників Революції гідності зібрані у рамках проекту "Майдан: усна історія". Український інститут національної пам’яті почав цей проект у березні 2014 року, а з червня того ж року він здійснюється у партнерстві з ГО "Фонд збереження історії Майдану". На момент цієї публікації зібрані свідчення більше 500 учасників Революції Гідності.
Повний текст книжки можна безкоштовно завантажити тут.

Як буде відбуватися декомунізація Кримського півострова, чому це актуально, коли Україна не має контролю за півостровом, і як самопроголошена кримська влада може допомогти Україні в справі декомунізації Криму - про це розповів Hromadske.Крим спеціаліст Українського інституту національної пам'яті Сергій Громенко.

Так символічно розпочалося цьогорічне вшанування пам’яті героїв Небесної сотні. На заході Український інститут національної пам’яті представив Програму заходів на День героїв небесної сотні.

 

Напередодні низка українських ЗМІ повідомила, що, начебто, Український інститут національної пам’яті офіційно рекомендував або навіть ініціював процес перейменування вулиць, пов’язаних із подіями та особами Афганської війни 1979 – 1989 рр., та демонтажу пам’ятників воїнам-афганцям.

 

Наголошуємо, що ця інформація не відповідає дійсності, а саме трактування виникло внаслідок непорозуміння. Дія декомунізаційного законодавства на назви вулиць, пам’ятники та меморіальні дошки, присвячені воїнам-афганцям, НЕ поширюється. Український інститут національної пам’яті не вважає за потрібне й не рекомендував перейменовувати вулиці чи демонтовувати пам’ятники, пов’язані з подіями чи особами Афганської війни 1979-1989 років.

 

Як відомо, Інститут підтримав пропозицію ветерана війни в Афганістані Анатолія Соляника щодо встановлення меморіальної дошки воїну-афганцю Новікову Олександру Миколайовичу  у спеціалізованій загальноосвітній школі №127 м. Києва. Урочисте відкриття відбулось 12 грудня 2014 р. Завдяки підтримці Інституту у м. Чернігові з’явилася вулиця на честь Героя України (посмертно) Олега Івановича Міхнюка, ветерана Афганістану, який загинув 20 серпня 2014 р., захищаючи Україну від російської агресії.

 

На фото – пам'ятник воїнам-афганцям в Донецьку

 

Коментар Українського інституту національної пам’яті

Щодо питання встановлення меморіальної таблиці польським підпільникам часів Другої світової війни в м.Староконстянтинів (Хмельницька обл., Україна)

Український інститут національної пам’яті спростовує звинувачення і надінтерпретації, пов’язані із скасуванням міським головою Старокостянтинова польсько-українських урочистостей, пов’язаних із вшануванням пам’яті польських підпільників часів Другої світової війни, які поширюються в польських медіа.

5 лютого 2016 року до Українського інституту національної пам'яті звернувся міський голова Старокостянтинова Микола Мельничук із запитанням, чи не заперечуватиме установа проти спорудження у місті меморіальної таблиці двом польським підпільникам часів Другої світової війни Вацлава Капісто та Леонарда Зуб-Здановича. Такий запит міський голова скерував зокрема на прохання місцевої громадськості.