Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Новини

Президент Петро Порошенко закликав сьогодні повернутися до ідеї створити постійну експозицію України в музеї, створеному на місці нацистського табору смерті «Аушвіц-Біркенау» на території Польщі.
 
 
Піднявши тему участі українців у Другій світовій війні Україна і Польща змусили Росію відкрити документи, які були засекречені 70 років.
 
Міністерство оборони Росії в 70-ту річницю звільнення концтабору Аушвіц розсекретило документи про деталі воєнної операції. Частина з них довгий час залишалася під грифом "Таємно" і була доступна тільки для вузького кола вчених-істориків.
 
Українці часто фігурують в уяві європейців та ізраїльтян як пособники нацистів. Щоб викорінити таке кліше, Україні, зокрема, необхідно створити свою експозицію в меморіальному комплексі «Аушвіц-Біркенау», зазначила в інтерв’ю Радіо Свобода старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Тетяна Пастушенко. В тому ж, що такої експозиції досі нема, винна політика, стверджує історик.
 
Інститут національної пам’яті просить Міносвіти зберегти історію України в університетах. Коли громадяни осмислено та критично розумітимуть минуле — простір для інформаційних маніпуляцій ворога зменшиться. 
 

26 січня 2015 року про подальшу долю Алеї Героїв у Чернігові говорили у дискусійному клубі «Експертна думка» відомі історики та журналісти.

Думки щодо необхідності осучаснення Алеї радянської доби лунають в обласному центрі вже давно.

Чернігівські історики у цілому підтримують ідею демонтажу погрудь комуністичних діячів.

В дискусіях довкола потреби історії у вишах як головний аргумент звучить теза про низький рівень викладання.

Ті хто за – наголошують на поганому викладанні в школах (тому історію треба додатково повторювати в університетах), ті хто проти – на поганому викладанні у вишах (воно нічого не дає і часто межує з профанацією).

    Чи то з неявного антисемітизму, чи то з бажання приховати від військ долю радянських полонених Аушвіца, Верховний головнокомандувач жодним чином не обмовився про важливість звільнення саме Освенцима в найкоротший термін.

П’ять років за нацистськими дротами – один із керівників ОУН розповідає про «табір смерті». Непересічне інтерв’ю 92-річного Омеляна Коваля, останнього ще живого бандерівця, який був у першому етапі українських націоналістів до «Аушвіца».

“Єдине, що потрібно для тріумфу зла, це щоб добрі люди нічого не робили”, – сказав англієць Едмунд Берк. Минуле століття стало чудовою ілюстрацією його застереження. Добрі люди нічого не робили, бо вважали зло кумедним, коли воно вийшло з пивних барів Мюнхена у 1920-ті. Вони нічого не робили, бо вважали, що з цим злом можна домовитися за круглим столом у тому ж Мюнхені 1938-го.
 
Добрі люди помилялися і дали цьому злу шанс для тріумфу.

Проходячи через газову камеру, зловила себе на тому, що постійно скошую очі на отвір у стелі. Десятки літ тому над головами збитих у одну масу людей там з'являлося обличчя без рис – бо ж маски знеособлені – і сипалися жовтуваті гранули...

Продовження. Частина 1 "Життя в затінку комина. Подорож в Аушвіц"