Офіційний веб-сайт УІНП
|
ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"
ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"
СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"
МУЗЕЙ МАЙДАНУ
УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"
|
Публікації - Наш КримКрим «незалежний» (1772–1783) «Татары не познают и не чувствуют ни нашего им благодеяния, ни цены даруемой им вольности и независимости […] паче привыкнув к власти и игу порты Оттоманской, желают внутренне под оные возвратиться»
8 (19) квітня 1783 р. Єкатерина ІІ, нехтуючи принципами та нормами міжнародного права, підписала маніфест, який поховав кримськотатарську державність. Вказувалося, що незалежність, «дарована» ханству Російською імперією в результаті війни 1768-1774 рр. з Османською імперією, не дала бажаного результату, оскільки «татара, преклоняяся на чужие внушения, тотчас стали действовать вопреки собственному благу, от нас им дарованому».
Таку назву має рукописна копія доповідної записки про Крим, поданої Єкатерині ІІ статс-секретарем Олександром Безбородьком у 1774 р.; знайдена на початку XX ст. (тоді ж вперше й опублікована) в одному з приватних кримських архівів – Тавельському, що належав В. Попову, правителю канцелярії князя В. Долгорукого, а пізніше – правителю канцелярії Г. Потьомкіна.
Образи минулого як інструмент майбутнього Усі ми неодноразово чули про «Крим – ісконно русскій край». Завдяки російській пропаганді в це увірували не лише росіяни, але й навіть деякі «соотєчествєннікі». Офіціозу цій доктрині додав відомий березневий виступ Володимира Путіна у Георгієвському залі Кремля за результатами кримського «референдуму».
|
|
