Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Новини на тему "Українська друга світова"

 

1 березня у місті Корюківка Чернігівської області вшанували пам’ять жертв Корюківської трагедії 1-2, 9 березня 1943 року – найбільшої нацистської каральної акції зі знищення населеного пункту разом із мешканцями у Другій світовій війні в Європі. Тоді загинуло майже сім тисяч жителів містечка. Наразі встановлені імена лише третини жертв цього злочину.

 

 

«Ми тільки чули кулеметні черги через різні проміжки: та-та-та, та-та... Два роки з дня в день я чув, і це стоїть у моїх вухах сьогодні. Під кінець над яром піднявся важкий, масний дим. Він ішов звідти тижнів три».

Анатолій Кузнєцов. «Бабин Яр»

 

18 січня в Україні вшанували пам'ять людей, яких 75 років тому вивезли до Німеччини на примусові роботи. До  річниці цих трагічних подій у Національному музеї історії України у Другій світовій війні  відбувся пам’ятний захід. Колектив музею презентував колекцію артефактів, пов'язаних з українськими примусовими робітниками у нацистській Німеччині.

 

Серед нових предметів – віднайдені в 2015 році  у стіні старої будівлі Мюнхену реєстраційні картки та медичні довідки остарбайтерів, які передала до музею Олена Хоффман.

 

Одинадцятирічна Наночка сиділа на вокзальні площі й чекала на тітку. Та пішла купити квитки, щоб вони могли евакуюватися з Дніпропетровська. Над площею, яка кишіла людьми, було чутно гуркіт німецьких літаків, що кружляли високо в небі. Вони літали вже досить довго, та раптом стали пікірувати та стріляти з кулеметів.

 

Наночка сиділа на фанерній коробці, а дівчата-медсестри, які були поруч, рятуючи, штовхнули її на землю та прикрили валізами.

 

“Від 1942 року людей, особливо на базарах, хапали також на вивіз на працю до Німеччини. Я тоді, правда, вже мав посвідку, що працюю в Міській управі, і від університету, але новітні людолови не завжди зважали на будь-які документи, бо треба їм було виконати наказ – знайти встановлену кількість осіб, що горіли бажанням працювати на шахтах і заводах Німеччини задля перемоги славного німецького війська…”

 

Із книги Юрія Шевельова “Я, мені, мене… (і довкруги). Спогади”

 

Український інститут національної пам'яті нагадує, що некоректно називати 28 жовтня "Днем визволення України від фашистських загарбників".

 

Останні бої із нацистськими окупантами на території сучасної України відбулися майже на місяць пізніше. Не менш важливо, що після цього Україна не стала вільною. По суті один тоталітарний режим замінив собою інший. На фото фрагмент радянського плакату про звільнення України.

 

 

"Геноцид ромів України в період Другої світової війни. Вивчення, викладання, комеморація" – так дослівно звучить тема науково-практичної конференції, що 4 жовтня проходитиме у Національному музеї історії України у ІІ світовій війні у Києві. Ця сторінка минулого в українському суспільстві практично не проговорена. Її тільки починають торкатися в публічному просторі. Тим часом жертвами нацистів на території України стало близько 20 тисяч ромів.

 

 

27 вересня, з 15.00 до 18.00, у Верховній Раді України тривають парламентські слухання "75-ті роковини трагедії Бабиного Яру: уроки історії та сучасність".

 

Пряма трансляція.

 

 

 

На площі перед Київською міською державною адміністрацією експозиція запрацює у п’ятницю, 23 вересня, напередодні 75-тих роковин вибухів на Хрещатику.

 

Будівлі на головній вулиці столиці, заміновані радянськими спецслужбами перед відходом із Києва, почали вибухати 24 вересня 1941 року. Величезні пожежі,  через нестачу відповідної техніки, тривали майже два тижні. Тоді в районі Хрещатика було зруйновано більше трьохсот будівель. Тисячі киян залишилися без даху над головою.

 

 

З нагоди 77-х роковин початку Другої світової війни Український інститут національної пам’яті представляє український вимір цієї війни через 24 фотодокументальні стенди, які демонструють український погляд на її причини, перебіг та наслідки.

 

Експозиція, встановлена на залізничному вокзалі столиці, створена спільними зусиллями Українського інституту національної пам’яті та Центру досліджень визвольного руху.