Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Новини на тему "Українська друга світова"

 

У відкритті виставки, що відбулося 11 травня на майданчику біля Прилуцького краєзнавчого музею ім. В.І. Маслова, взяли участь представники органів влади, студенти Прилуцького медичного училища, краєзнавці та мешканці міста.

 

 

Про участь жінок у підпіллі Другої світової війни розповіла кандидатка історичних наук, молодша наукова співробітниця Інституту українознавства ім. Крип'якевича НАН України Марта Гавришко під час ефіру на "Громадському радіо".

Марта Гавришко // «Громадське радіо»

 

 

Текст: Ігор Каретніков, Український інститут національної пам’яті

 

8 травня, у День пам’яті і примирення, військовослужбовці Чернігівського гарнізону відвідали виставку «Українська Друга світова» у Чернігові. Організатори заходу: Український інститут національної пам’яті і Чернігівський обласний військовий комісаріат.

 

Уродженка села Корощино на півночі Житомирщини. Льотчиця. 12 вересня 1941 року літак Катерини Зеленко був підбитий, а вона поранена в плече. Наказавши стрілкові стрибати, здійснила повітряний таран "Мессершмітта-109". Це був перший і єдиний за всю Другу світову війну повітряний таран, який здійснила жінка-льотчиця.

 

Марія Бабінчук (псевдо — "Ксеня", "Калина", у шлюбі — Вацеба), член ОУН, підпільниця, народилася 1924 р. у селі Старий Лисець Тисменицького району Станіславської (нині — Івано-Франківської області). Закінчила гімназію сестер-василіанок у Станіславі та медичні курси. Війна для Марії почалася 1 вересня 1939 р. Коли спалахнула німецько-радянська, Марії виповнилося сімнадцять. Тоді ж, 1941 р., вона вступила до ОУН, організувала юнацький осередок у рідному селі. Працюючи у станіславському шпиталі, діставала ліки для підпільників. У підпіллі опинилася 1944 р. 

 

 

 

У сонячний травневий день 1945 року 20-річна дівчина з Полтавщини уперше за декілька тижнів змогла самостійно вийти із бараку нацистського концтабору Берген-Бельзен. Вона б там так і померла від голоду і тифу, якби не британський армійський корпус, який 15 квітня увійшов на територію нацистського концтабору.

 

 

Експозицію, що розповідає про жіночі долі в часи війни без присмаку радянської пропаганди, відкрили перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, міністр культури Євген Нищук та голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович. Серія плакатів розташована у вікнах інформаційного агентства "Укрінформ", на вулиці Богдана Хмельницького 8/16. Виставка триватиме два тижні.

 

 

У Бровахах на Черкащині, в центрі села, на пагорбі, стоїть пам’ятник Матері – простій селянській жінці у фартушку і хустині. «Спинись у задумі, поклади їй квіти, як шану матерям усього світу», – викарбувано на підніжжі. А біля монумента ростуть десять тополь і п’ять верб. Тополі – то її сини, а верби – дочки. Ця жінка – жителька Бровах Євдокія Данилівна Лисенко, яка народила одинадцять синів і п’ять дочок. У роки Голодомору помер її чоловік, тоді ж зник безвісти й старший син. Усіх десятьох синів провела мати на фронти Другої світової війни. Усі десять повернулися до рідного дому, поранені, хтось без ніг, хтось без рук, хтось з кулями під серцем, але живими.

 

 

Під час Другої світової війни Марія Щербаченко була санітаркою, старшиною медичної служби. Восени 1943 року, під час форсування Дніпра, винесла з поля бою 112 поранених. У 1973 році відзначена медаллю Міжнародного комітету Червоного Хреста імені Флоренс Найтінґейл за милосердя, відвагу та мужність.