В рамках Міжнародної наукової конференції  до 100-річчя Української революції 1917 – 1921 рр. «Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.)» 2 червня пройде круглий стіл «Чим є Українська революція 1917 – 1921 рр. для (не)українських істориків?» за участі відомих українських та зарубіжних дослідників.

Під час круглого столу історики обговорять мову, якою сучасники та історики описують революційні події:  «громадянська війна на Україні», «визвольні змагання, 1914/1917-1921/1923», «революційна доба в Україні», «Українська національно-демократична революція» чи «війна за незалежність»?

На прикладі теми Голодомору можна і необхідно навчати та виховувати школярів. Про те, як це робити можна було почути на другій освітній конференції «Освіта-знання-дія», присвяченій викладанню Голодомору. Вона відбулася 5-7 травня 2017 року у Канадському музеї людських прав у Вінніпезі (Канада).

Борис Стекляр – багаторічний працівник радянських репресивних органів. Після Другої світової війни був керівником оперативно-чекістських груп, які полювали на українських повстанців. Очолював операцію, внаслідок якої у 1952 році був убитий Ніл Хасевич – видатний графік свого часу, що замість європейського визнання обрав боротьбу за Україну в складі УПА.

Під час зустрічі, керівництво Українського та Польського Інститутів національної пам’яті Володимир В’ятрович та Ярослав Шарек обговорили співпрацю між обома структурами. Зокрема, йшлося про спільні проекти в архівній та науковій площинах (Українсько-польський форум істориків).

Зважаючи на нещодавні події, що мали місце в Грушовичах, коли було демонтовано український пам’ятник, сторони обговорили також питання польських пам’ятників на українській території та українських пам’ятників на польській території.