10 міфів про УПА. Як було насправді? — спільний інформаційний проект Нового Времени, Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху та Видавництва КСД, мета якого — спростовувати міфи, що існують у колективній пам’яті щодо діяльності Української повстанської армії.

30 березня Вишгородський історико-культурний заповідник спільно з Українським інститутом національної пам'яті відкрили у Вишгороді виставку до 100-річчя Української революції 1917-1921 років «Люди Свободи: культурні та релігійні діячі революційної України».

Громаді міста Вишгорода вперше представлено стенди з фото та короткими біографіями провідних культурних і релігійних діячів Української революції 1917 – 1921 років: Василя Липківського, Леся Курбаса, Миколи Леонтовича, Євгена Чикаленка, Георгія Нарбута та Василя Вишиваного.

30 березня у Києві анонсували старт міжнародної гуманітарно-просвітницької програми «Голодомор 1932-1933 років: пам’ять в ім’я майбуття». Йдеться про реалізацію ряду проектів, спрямованих на збереження пам’яті про геноцид. Перший із них розпочинає роботу вже цього року й націлений на виявлення та впорядкування місць масових поховань, пам’ятників і пам’ятних знаків жертвам Голодомору.

Фрагмент фото Гліба Гаранича / Reuters

Днями в австрійському місті Інсбрук силами невеликої місцевої громади українців було відновлено й фактично врятовано від знищення могилу міністра земельних справ УНР Миколи Ковалевського.

В іншому випадку це історичне поховання могла спіткати доля могили Олександра Олеся в Празі, адже ще кілька років тому його називали одним із найбільш проблемних з-поміж поховань видатних українців у світі: зв’язок із родиною Ковалевських втратився, за похованням ніхто не доглядав.