Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Новини

 

Вночі 29 березня невідомі обстріляли приміщення Генерального консульства Польщі в Луцьку. Постраждалих немає. Про це повідомляє "Волинь 24".

 

Те, що сталося вночі у Луцьку, свідчить, що провокації виходять на новий - більш небезпечний рівень. Нападники цілилися не просто в будинок польського консульства, а в польсько-українські стосунки. Причому знову з використанням історії: "напад", "Волинь", "польський" – це слова, які почують в новинах наші західні сусіди, і які мають налякати не менше, ніж сам факт обстрілу.

 

25 березня черкаські вчителі обговорили концепцію варіативного курсу із історії Голодомору для учнів 10 класу. Захід був організований Українським науково-дослідним та освітнім центром вивчення Голодомору (HREC в Україні).

 

До складу робочої групи, яка розробляє програму варіативного курсу, входять директор HREC в Україні, професор Людмила Гриневич, український історик і методист історичної освіти, професор Костянтин Баханов, спеціаліст Міністерства освіти і науки України Раїса Євтушенко, фахівець Національного музею історії України Ярослава Музиченко та співробітник Українського інституту національної пам’яті Віталій Огієнко.

 

До області з усієї України з’їхались близько двох сотень учнів – учасників IV етапу XXII Всеукраїнської олімпіади з історії. Вона тривала протягом 24-28 березня.

 

Особливість цьогорічних наукових змагань у тому, що до участі долучились і школярі 8-9 класів. Це стало можливим завдяки ініціативі Українського інституту національної пам’яті спільно з Черкаською обласною державною адміністрацією.

 

Пов’язане зображенняIV Польсько-український форум істориків розпочав свою роботу 27 березня  у Кракові. Зустріч організував Український інститут національної пам’яті (УІНП) та Інститут національної пам’яті Польщі (IPN).

 

Головна тема зустрічі - польське та українське питання в програмах та ідеологіях польського і українського підпілля. Польсько-український форум істориків  триватиме до 30 березня.

 

23-24 березня на Волині відбулося три презентації книжки Олега Стецишина «Бандерівський інтернаціонал».

 

23 березня у Луцьку, в бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, відбулася презентація книжки Олега Стецишина «Бандерівський інтернаціонал». У ній взяли участь студенти та викладачі, представники громадськості та журналісти.

 

24 березня в Українському домі відбулась імпреза, присвячена 100-річчю Української революції 1917-1921 рр. за участі представників Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України.

 

 

 

 

 

23 лютого в Печерській районній державній адміністрації пройшов День інформування до 100-річчя початку Української революції 1917-1921 років. Працівникам адміністрації прочитала лекцію головний спеціаліст відділу популяризаційної роботи Інституту Ольга Михайлова.

 

 

 


100 років тому в Києві відбулася перша масова маніфестація українців. "Старая власть, создавшая разруху всех отраслей государственного управления, оказалась безсильной. Государственная дума взяла в свои руки создание новой власти".

 

Таку телеграму з Петрограда близько 15:00 отримали по спецзв'язку службовці Південно-Західної залізниці в Києві 12 березня 1917 року. Це – звернення Тимчасового комітету членів Державної думи. Так у Києві дізналися про перемогу Лютневої революції та зречення трону російського імператора Миколи ІІ.

 

Про це 22 березня сказав Голова Українського інституту національної пам'яті під час прес-конференції  «Від контрпропаганди до історичної просвіти. Три роки громадського проекту «LikБез. Історичний фронт».

 

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир Вʼятрович зауважив: «Події 2013-14 років ми вважаємо переломними не тільки тому, що відбулися докорінні зміни на політичному Олімпі нашої держави, а тому що в першу чергу саме ці події породили безліч надзвичайно важливих і цікавих громадських проектів. Це дуже різні проекти – правозахисні, інформаційні, парамілітарні. Один з найбільших  – це створення української армії, що почалось у 2014 році. Більшість з цим проектів громадські, вони об’єднували людей, які розуміли, що в теперішній ситуації бракує ресурсів державних для протистояння російській агресії в  різних напрямках».

10 міфів про УПА. Як було насправді? — спільний інформаційний проект Нового Времени, Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху та Видавництва КСД, мета якого — спростовувати міфи, що існують у колективній пам’яті щодо діяльності Української повстанської армії.