Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Новини на тему "Доступ до архівів"

 
 
Доки у Чехії збираються опублікувати в інтернеті базу з 300 тисяч відсканованих документів комуністичної служби безпеки, Україна проводить ревізію своїх архівів КҐБ для створення, на зразок Чехії, єдиного відкритого архіву — Архіву національної пам’яті.
 
 

Віднайти шляхетське коріння, дізнатися про долю репресованих родичів або ж проста цікавість до родинної історії – мотивація зануритися в архіви для пересічного українця може бути дуже різною, вважає юрист Інституту медіаправа Ігор Розкладай. Саме з цікавості майже вісім років тому він почав досліджувати історію своєї родини та за цей період створив розгалужене генеалогічне дерево.

24-30 січня 2015 року за сприяння Посольства Швейцарії в Україні представники архівних установ та експерти взяли участь у навчальному візиті, під час якого ознайомилися з роботою Федерального уповноваженого із документів каральної спецслужби колишньої НДР (Архів ШТАЗІ) (м. Берлін, Німеччина).

2 грудня Голова Служби безпеки України Василь Грицак і Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович оголосили про початок чергового етапу виконання Закону про доступ до архівів радянських спецслужб - підготовки до передачі історичних матеріалів до майбутнього Архіву Українського інституту національної пам’яті.

В архіві СБУ також є документи спецслужб радянського періоду, починаючи від Чрезвычайного комитета з 1917 року - по останні дні існування Коммитета Госпбезопасности УСРС. Це є головною особливістю Галузевого архіву СБУ.
 
Ухвалені весною Верховною Радою України закони «з декомунізації» викликали бурхливу реакцію у суспільстві, і не лише українському. І в Україні, і поза її межами точаться дискусії щодо того, чи не відкриють ці закони добу «полювання на відьом», або ж можливості «помститись» опонентам з боку окремих політиків і політичних сил.
Надати повний доступ до документів радянських репресивних органів про масові порушення прав людини закликають народних депутатів історики та архівісти. У Верховній Раді презентували «Концепцію забезпечення відкритого доступу до документів з архівів комуністичних спецслужб».
 
У Польщі люстровано понад 20 тис. осіб від моменту ухвалення 2007 року Закону про люстрацію. Щоб перевірити дані, надані публічними особами про себе, не треба надсилати окремі вимоги до різних відомчих архівів і зважати на їхню милість, адже всі документи спецслужб, створені до липня 1991 року, передані на баланс Інституту національної пам’яті. 
 
Інститут національної пам’яті в Польщі працює вже 16 років. Він опікується значним архівом, переважну більшість якого становлять документи комуністичних органів безпеки. Сім років Закон про люстрацію виконується на підставі аналізу архівних документів.  Упродовж останніх двох років реалізується програма “Цифровий архів”. Як польським архівістам удалося забезпечити такий ґрунтовний підхід до матеріалів спецслужб, українські колеги вивчали під час візиту до Варшави.
 

Відбувся другий візит делегації українських істориків, правників та архівістів до Інституту національної пам’яті Польщі (IПН) у рамках освітньої програми «Польський досвід збереження історичної пам’яті».


Директор Бюро з надання доступу та архівізації документів Рафал Лескевич презентує діяльність Інституту національної пам'яті Польщі